Резюме. На основі проведеного патоморфологічного дослідження характеру росту аденокарцином прямої кишки на рівні зубчастої лінії розроблено новий екстремально низький сфінктерзберігаючий підхід у хірургії; запропоновано виконання проктектомії зі збереженням окремих елементів зовнішнього сфінктера, доповненого формуванням товстокишкового резервуару та кінцевої гладком’язової манжети. У період з 2003 по 2010 р. з використанням методики 60 пацієнтів оперовано з приводу раку прямої кишки з локалізацією пухлини на рівні зубчастої лінії. У 32 хворих проведено курс передопераційної хіміопроменевої терапії (ХПТ). В усіх випадках виконано формування привентивної стоми. Результати: при проведенні електроміографічного дослідження в усіх пацієнтів відзначалася стабільна тенденція до підвищення фонової активності та скоротної здатності зовнішнього сфінктера протягом 1 року після закриття стоми. При профілометрії в різні строки після операції довжина зони підвищеного тиску залишалася стабільною, що зумовлено сформованим неосфінктером. Утримувати тверде випорожнення через 6 міс після закриття стоми могли 45,8% у групі пацієнтів із ХПТ і 48% хворих без неї, через 2 роки — 83,3 и 92% пацієнтів відповідно. При оцінці віддалених результатів рівень місцевих рецидивів становив 3,2% у групі пацієнтів із ХПТ і 7,1% — без ХПТ. 5-річна виживаність становила 76,6±9,5% для хворих без ХПТ і 72,4±10,3% — для пацієнтів із передопераційною ХПТ. Виконання проктектомії зі збереженням елементів зовнішнього сфінктера забезпечує адекватні онкологічні результати, проведення ХПТ знижує ризик виникнення місцевих рецидивів. Запропонована техніка аноректальної реконструкції забезпечує часткове збереження функції вольового утримання.