Симптоматична хірургія раку підшлункової залози
Мета дослідження — порівняння ефективності методик симптоматичних оперативних втручань у хворих на рак підшлункової залози.
Проаналізовано результати лікування 75 хворих на рак підшлункової залози (20–87 років) за період 2001–2013 рр. Жінок було 37 (49,3%), чоловіків 38 (50,7%). Післяопераційна летальність становила 6,7%
У 42 хворих (61,8%) корекцію біліарного стазу виконували шляхом формування холедоходуоденоанастомозу. Розпрацьований холецистогепатикоєюноанастомоз сформовано у 13 хворих (19,1%), гепатикоєюноанастомоз — 4 (5,9%). Холецистостому накладено 3 (4,4%) пацієнтам, зовнішнє дренування магістральних жовчних шляхів проведено у 6 (8,8%). Для корекції гастро- та дуоденостазу у 22 (70,9%) виконали задній і у 9 (29,1%) хворих — передній гастроєюноанастомоз. Комбіновану біліарну і гастродуоденальну декомпресію провели у 9 (12%) пацієнтів з клінічними проявами біліарної та дуоденальної непрохідності. У 8 (10,7%) випадках з механічною жовтяницею без ознак дуоденальної непрохідності також виконали комбіновану біліарну декомпресію та формування з профілактичною метою гастроєюноанастомозу. При оцінці якості життя за SF-36 при комбінації біліарної та гастродуоденальної симптоматичної декомпресії відзначено, що показники VT зросли на 6 та PF — на 10 балів.
Формування обхідного гастроєюноанастомозу з профілактичною метою попереджає можливий розвиток дуоденостазу в майбутньому, що запобігає виконанню повторних операцій, внаслідок чого значно покращується якість життя пацієнтів і знижуються фінансові витрати на їх лікування.
Leave a comment