Використання різних типів цитокератинів у диференційній діагностиці епітеліоїдної мезотеліоми та раку легені з проростанням у плевру
Горбоконь Н.М., Діброва Ю.В., Чайка Ю.І.
Мета дослідження — визначення доцільності використання різних типів цитокератинів для диференційної діагностики епітеліоїдної мезотеліоми та різних видів раку легені, що проростають у плевру.
За допомогою загальногістологічного та імуногістохімічного методів з використанням антитіл до загального цитокератину (AE1/AE3), СК5, СК7, СК20 досліджено 12 біопсій плеври: 3 — з епітеліоїдною мезотеліомою, 5 — з аденокарциномою та 4 — з плоскоклітинним незроговілим раком легені.
При звичайному гістологічному дослідженні всі пухлини мали схожу морфологічну будову та представлені дрібними солідними комплексами на поверхні й у товщі плеври, побудованими з пухлинних клітин з помірним ступенем ядерної атипії. У 2 випадках мезотеліоми, 1 — плоскоклітинного раку та 3 — аденокарциноми в товщі плеври також виявляли дрібні залозистоподібні структури, деякі — зі слабкою перифокальною запальною реакцією.
При імуногістохімічному дослідженні у всіх випадках клітини пухлин були позитивні на загальний цитокератин, усі випадки мезотеліоми та плоскоклітинного незроговілого раку давали позитивну реакцію на СК5; при дослідженні на СК7 відзначали позитивну реакцію всіх клітин у всіх випадках аденокарциноми легені, вогнищеву позитивну реакцію в окремих клітинах у 1 випадку мезотеліоми і негативну реакцію — у всіх випадках плоскоклітинного незроговілого раку; дослідження на СК20 показало негативну реакцію пухлинних клітин у всіх випадках.
Для диференційної діагностики між епітеліоїдною мезотеліомою та аденокарциномою легені можна використовувати дослідження на СК5 та СК7, але тільки як частину широкої імуногістохімічної панелі антитіл із залученням більш специфічних маркерів.
Leave a comment