Замісна гормональна терапія в лікуванні постоваріоектомічного синдрому у хворих на рак шийки матки
Гончарук І.В., Неспрядько С.В., Людмила І.В.
У хворих на рак шийки матки (РШМ) виключення функції яєчників внаслідок радикального лікування спричиняє розвиток хірургічної менопаузи, основним проявом якої є постоваріоектомічний синдром (ПОЕС), який характеризується вегетосудинними, психоемоційними та обмінно-ендокринними порушеннями. Єдиним патогенетично обґрунтованим методом лікування при ПОЕС є замісна гормональна терапія (ЗГТ).
Метою даного дослідження є оцінка ефективності ЗГТ у лікуванні ПОЕС у хворих на РШМ.
Досліджено можливість застосування ЗГТ у хворих на РШМ 0–III стадії (48 пацієнток) після хірургічного або комбінованого лікування. Середній вік хворих становив 41 рік (від 23 до 52
років). Усі пацієнтки до проведення хірургічного лікування мали збережену менструальну функцію. Контрольна група включала 40 пацієнток, яким ЗГТ не призначали.
Після хірургічного втручання пацієнткам призначали монотерапію естрогенами у вигляді трансдермального пластиру з урахуванням протипоказань до ЗГТ. Препарат призначали протягом 6–18 міс.
На фоні прийому ЗГТ протягом 6 міс вираженість проявів хірургічної менопаузи зменшилася на 65%. Уже протягом перших 3–4 тиж застосування ЗГТ зникали такі вегетосудинні прояви ПОЕС, як «гарячі приливи», підвищене потовиділення, головний біль, тахікардія, слабкість тощо. Призначення ЗГТ сприяло позитивній динаміці психоемоційних проявів ПОЕС: знижувалася дратівливість, покращувався сон, пам’ять, підвищувалася працездатність, апетит, стабілізувався настрій. У контрольній групі прояви хірургічної менопаузи мали стійкий характер.
За час спостереження в жодної хворої під час прийому ЗГТ та після не діагностовано рецидивів захворювання.
Таким чином, препарати ЗГТ, ефективні в корекції ПОЕС, можна застосовувати для реабілітації хворих на РШМ з метою покращення якості їх життя.
Leave a comment