Побічні прояви таргетної терапії йод-негативного раку щитоподібної залози

Одержано 20.01.2025
Прийнято до друку 6.02.2025

DOI: 10.32471/clinicaloncology.2663-466X.34158

ВСТУП

Сучасний менеджмент лікування йод-негативних метастазів ДРЩЗ має свої особливості. По-перше, це супресивна гормональна терапія тироксином під контролем рівня тиреотропного гормону (ТТГ) <0,1 mU/L [1]. По-друге, за необхідності — променеве лікування окремого локуса. При прогресуванні призначається таргетна терапія першої лінії. Контроль за ефективністю лікування здійснюється за допомогою діагностичного дослідження з одержанням зображення кожні 4–6 міс.

Останніми роками в Україні зареєстровані та почали застосовуватися в лікуванні рефрактерних форм ДРЩЗ інгібітори тирозинкінази (сорафеніб, сунітиніб). Проте лише в поодиноких дослідженнях вивчалися цитологічні аспекти у прогнозуванні радіойодорезистентності папілярного раку щитоподібної залози [2], розроблявся радіонуклідний моніторинг та діагностичний алгоритм для виявлення рецидивів і метастазів у хворих з йод-негативними формами ДРЩЗ [3–4]. Водночас науково-клінічні аспекти лікування радіойодорезистентного папілярного раку щитоподібної залози в українській онкології та радіології практично не досліджуються.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Для досягнення мети дослідження проліковано 60 осіб, а для оцінки ефективності використані дані 48 хворих з йод-негативними метастазами ДРЩЗ, з яких у 10 ефективність лікування оцінювали за допомогою СВТ з ^99mTc-MIBI. У 20 пацієнтів безпосередні результати лікування інгібіторами тирозинкінази аналізували за допомогою ПЕТ з ¹⁸F-ФДГ. Група, в якій у разі наявності ураження кісток лікування здійснювалося за допомогою радіонуклідної та дистанційної променевої терапії, охоплювала 8 пацієнтів (рисунок).

Методика лікування сорафенібом. Застосування препарату сорафенібу (Нексавар^®) в якості пероральної таргетної монотерапії у пацієнтів з ДРЩЗ, рефрактерним до RIA-терапії, проводилося в дозі 800 мг на добу (2 таблетки по 200 мг 2 рази на добу), що сприяє досягненню позитивного результату лікування з передбачуваним та керованим профілем побічних явищ. Механізм дії препарату Нексавар^® базується на тому, що він є інгібітором низки ферментів із групи кіназ, що знижує проліферацію пухлинних клітин in vitro. Доведено, що сорафеніб інгібує численні внутрішньоклітинні кінази (c-CRAF, BRAF та мутовану BRAF) та кінази клітинної поверхні (KIT, FLT-3, RET, VEGFR-1, VEGFR-2, VEGFR-3, PDGFR-β).

Основним критерієм ефективності препарату була оцінка за результатами радіологічних обстежень та контролем над захворюванням за даними динаміки рівнів онкомаркера — тироглобуліну.

РЕЗУЛЬТАТИ

Використання протипухлинних препаратів, зокрема і таргетних, супроводжується розвитком побічних ефектів. Серед них переважають реакції, зумовлені ураженням клітин з високим темпом проліферації, а саме в кровотворних та імунокомпетентних органах. Крім того, протипухлинні препарати здатні ушкоджувати з різною частотою практично всі функціональні структури. Частота різних видів токсичності не однакова: найчастіше трапляються гастроінтестинальні (<90%) і гематологічні (85–90%). Дещо рідше (40–50%) виявляється гепатонефротропна, а також кардіоваскулярна токсичність. Ураження нервово-м’язової та респіраторної систем відмічається у 20–25% усіх пацієнтів.

На ступінь вираженості токсичності цитостатиків впливає вихідний загальний стан хворого, що визначається за шкалою Карновського. Зниження функціональної активності <50% потребує суворого моніторингу хворих, а в деяких випадках модифікації дози протипухлинного препарату.

У наших дослідженнях при застосуванні препарату Нексавар^® (сорафеніб) у хворих з йод-негативним ДРЩЗ відмічалися наступні побічні ефекти: діарея, висип на кінцівках, долонно-підошовний синдром у вигляді лущення шкіри і в деяких випадках — звиразкування і помірна алопеція.

Згідно з даними, представленими в таблиці, найбільшу частку становили хворі з долонно-підошовним синдром, досить часто фіксувався гастроінтестинальний синдром у вигляді діареї. Відносно рідко відмічався висип на кінцівках та помірна алопеція.

Схеми лікування побічних проявів узгоджувалися з лікарем-хімієтерапевтом для визначення необхідності корекції дози, тимчасового припинення лікування та термінів відновлення терапії.

З усіх пролікованих терапію препаратом Нексавар^® (сорафеніб) завершили 28 пацієнтів, у 7 з них у зв’язку з розвитком побічних проявів тяжкого ступеня лікування було призупинене.

Так, інгібітори тирозинкінази, а саме сорафеніб, крім лікувального впливу на радіойоднегативні метастази ДРЩЗ, мають і побічні явища, які необхідно моніторувати з метою подальшого застосування в комплексній терапії ДРЩЗ.

ВИСНОВКИ

1. За допомогою аналізу безпосередніх результатів таргетної терапії метастазів йод-негативного раку щитоподібної залози виявлено різнорідну реакцію на терапію, що зумовило необхідність подальшого лікування та обстеження хворих такої категорії.

2. Проаналізовані можливі побічні ефекти терапії інгібіторами тирозинкінази свідчать про найвищий відсоток розвитку долонно-підошовного синдрому у вигляді лущення шкіри з виразкуванням та висипом на кінцівках.

3. Виявлені побічні прояви таргетної терапії йод-негативних метастазів доводять необхідність регулярного спостереження за допомогою радіонуклідних нейодних методів візуалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Rothenberg, S. M., McFadden, D. G., Palmer, E. L., Daniels, G. H., & Wirth, L. J. (2015). Redifferentiation of iodine-refractory BRAF V600E-mutant metastatic papillary thyroid cancer with dabrafenib. Clinical Cancer Research, 21(5), 1028–1035. doi: 10.1158/1078-0432.CCR-14-2915.

2. Зелінська, Г. В., Кулініченко, Г. М., Устименко, Г. Я., & Моторний, Є. О. (2016). Субклональна структура популяції тироцитів радіойодорефрактерних та радіойодочутливих метастазів папілярного раку щитоподібної залози. Український радіологічний журнал, 24(3), 15–18. In Ukraine.

3. Ozkan, E., Aras, G., Kucuk, N. O., & Ozkan, E. (2013). Correlation ¹⁸F-FDG PET/CT findings with histopathological results in differentiated thyroid cancer patients who have increased thyroglobulin or antithyroglobulin antibody levels and negative 131I whole-body scan results. Clinical Nuclear Medicine, 38(5), 326–331. doi: 10.1097/RLU.0b013e318286827b.

4. Trybek, T., Kowalska, A., Lesiak, J., & Młynarczyk, J. (2014). The role of ¹⁸F-fluorodeoxyglucose positron emission tomography in patients with suspected recurrence or metastatic differentiated thyroid carcinoma with elevated serum thyroglobulin and negative I-131 whole body scan. Nuclear medicine in Central and Eastern Europe, 17(2), 87–93. doi: 10.5603/NMR.2014.0023.

Коментарів немає » Додати свій

Leave a comment

Ім’я (required)

Mail (will not be published) (required)

Сайт

CAPTCHA Code