Аналіз мінімізації витрат на неоад’ювантне лікування люмінального B HER2/neu-негативного раку молочної залози: хімієтерапія проти гормонотерапії

Артеменко М.В., Бондаренко І.М., Завізіон В.Ф., Аверін Д.І.

Резюме. У 2022 р. у світі зареєстровано 2 296 840 випадків раку молочної залози, в Україні — 12 335. Значна кількість пацієнтів з раннім та місцево-поширеним раком потребує неоад’ювантного лікування. При цьому для лікування люмінального В HER2/neu-негативного раку частіше застосовується хімієтерапія, хоча дані останніх рандомізованих клінічних досліджень вказують на ідентичну ефективність для таких випадків неоад’ювантного ендокринного лікування. До того ж ендокринна терапія має більш сприятливий профіль токсичності, легше переноситься пацієнтами, абсолютно не потребує госпіталізації та є значно дешевшою порівняно з хімієтерапією. Цей факт має надзвичайно велике значення в Україні останніми роками, коли в умовах війни країна та населення мають обмежені фінансові ресурси на лікування. Метою дослідження було фармакоекономічне порівняння вартості неоад’ювантної хімієтерапії та неоад’ювантної ендокринної терапії. Об’єкт і методи дослідження. Для виконання дослідження застосовано метод «мінімізації витрат». При розрахунку показника різниці у витратах між 2 методами лікування враховано як прямі витрати (вартість надання медичної допомоги одній особі, вартість лікувальних засобів, зокрема таких, що застосовуються для премедикації та попередження найчастіших проявів токсичності лікування, витрати на лабораторні дослідження), так і непрямі, насамперед витрати на лабораторні дослідження та непрацездатність і пов’язані з нею втрати. Результати дослідження. Враховано вартість лікування стандартними для ад’ювантного режиму дозоінтенсивними схемами з 4 курсів доксорубіцину з циклофосфамідом кожні 2 тиж з наступними 4 курсами паклітакселу кожні 2 тиж або наступними 12 щотижневими інфузіями паклітакселу, та 6 курсів комбінації доцетакселу з ендоксаном, а також порівняно з вартістю лікування інгібіторами ароматази як у пацієнток у період менопаузи в монорежимі, так і їх комбінації із синтетичними аналогами лютеїнізувального гормону — рилізинг-гормону у жінок у період пременопаузи. Залежно від вибору препаратів ендокринна терапія дешевша порівняно з рекомендованими міжнародними настановами режимами неоад’ювантної хімієтерапії від близько 30 тис. грн до близько 70 тис. грн. Висновки. При практично однакових безпосередніх результатах неоад’ювантної хіміє- та ендокринної терапії раннього люмінального В HER2/neu-негативного раку молочної залози з урахуванням фармако­економічного аналізу методом «мінімізації витрат» ендокринна терапія є варіантом вибору, який дозволяє суттєво зекономити кошти на лікування, що є надзвичайно важливим у період фінансово-економічної скрути. Втім не можна орієнтуватися виключно на результати фармакоекономічних розрахунків, оскільки на сьогодні віддалені результати терапії поки що залишаються не до кінця вивченими. Тож при виборі тактики неоад’ювантного лікування мультидисциплінарною командою має враховуватися багатофакторний аналіз кожної окремої пацієнтки.

Підпишіться на нас у соціальних мережах:
Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment