Залізодефіцитний стан у пацієнтів з наявним клоном пароксизмальної нічної гемоглобінурії

Одержано 30.01.2024
Прийнято до друку 7.03.2021

DOI: 10.32471/clinicaloncology.2663-466X.53-1.31874

Вступ

ПНГ — набуте клональне захворювання системи крові, що характеризується внутрішньосудинним гемолізом, дисфункцією кісткового мозку та підвищеним ризиком тромботичних ускладнень. Зазвичай ПНГ маніфестує як гемолітична анемія, характеризується недостатністю кісткового мозку та тромбозами [1].

Мутації в гені, що знаходиться в Х-хромосомі та кодує PIGA в стовбурових клітинах та їх нащадках, призводять до зменшення кількості або відсутності глікофосфатидилінозитолу (GPI)-закріплених білків, таких як комплемент-регуляторні білки CD55 і CD59, що є фундаментальними в патофізіології ПНГ [2]. Втрата комплемент-регулятора білків робить еритроцити при ПНГ сприйнятливими як до внутрішньосудинного гемолізу, так і до інших пов’язаних проявів. Тривалий, стійкий і пароксизмальний гострий внутрішньосудинний гемоліз часто призводить до втрати заліза, що супроводжується виведенням гемоглобіну та гемосидерину із сечею, що в кінцевому підсумку зумовлює дефіцит заліза [3–5]. Тому пацієнти, особливо з класичним типом ПНГ, схильні до дефіциту заліза [6]. Дослідження поширеності та характеристик дефіциту заліза при ПНГ тривають.

Мета

Метою дослідження є вивчення поширеності дефіциту заліза у пацієнтів з ПНГ, а також визначення комплексного підходу до лікування анемії при ПНГ.

Матеріали та методи

Це одноцентрове перехресне дослідження пацієнтів з діагнозом ПНГ.

Проаналізовано 10 пацієнтів із встановленим діагнозом ПНГ, серед яких 5 чоловіків та 5 жінок. Вік пацієнтів від 28 до 72 років (у середньому 37,7 року). Проведені загальні лабораторні тести (загальний аналіз крові; визначення рівнів лактатдегідрогенази (ЛДГ), білірубіну, ретикулоцитів; проба Кумбса тощо) необхідні для підтвердження діагнозу ПНГ (табл. 1).

Діагноз ПНГ встановлено за допомогою проточної цитометрії. Рівень клону нейтрофілів та еритроцитів у середньому становив 46,43% та 92,97% відповідно. Це дослідження проведено в лабораторії «CSD».

Дефіцит заліза визначався як зниження рівня гемоглобіну до <120 г/д і сироваткового феритину — <30 нг/мл.

Показники метаболізму заліза включали рівень феритину та трансферину в сироватці крові, насичення трансферину залізом.

Лабораторні дослідження проведені в лабораторії «ДІЛА».

Результати та обговорення

У результаті проведеного аналізу (табл. 2) встановлено, що у 60% пацієнтів виявлено дефіцит заліза та у 20% — функціональний дефіцит заліза.

У результатах дослідження G. Peng та співавт. виявлено, що поширеність дефіциту заліза в класичному ПНГ була набагато вищою, ніж в інших 2 підгрупах. 87 із 114 (76,3%) пацієнтів з класичним ПНГ мали дефіцит заліза [6].

За даними A.M. Risitano та співавт. спонтанна втрата заліза із сечею, яка розглядається як гемоглобінурія або гемосидеринурія, є особливою ознакою ПНГ: це досить унікальна обставина, що пацієнти отримують велику кількість переливань без розвитку перевантаження залізом. Крім того, у більшості пацієнтів розвивається значний екстраваскулярний гемоліз, який призводить до істотних змін у гомеостазі заліза з можливим перевантаженням залізом навіть за відсутності регулярних переливань [7]. Хоча механізми перевантаження залізом при ПНГ при лікуванні анти-С5 необхідно повністю з’ясувати, регулярний моніторинг насичення феритину та трансферину дуже важливий для виявлення пацієнтів з ПНГ, яким може знадобитися терапевтичне хелатування заліза [8].

У результатах проведеного дослідження встановлено, що пацієнти з ПНГ часто та тривало мають дефіцит заліза, який негативно впливає на ефективність лікування ПНГ, тому пацієнти потребують комплексного підходу до курації, обов’язкової нормалізації залізодефіцитного стану та постійного спостереження в динаміці за рівнем заліза, феритину в плазмі крові, насичення трансферину залізом.

Висновки

Дефіцит заліза у пацієнтів із ПНГ найчастіше спричинений втратою заліза із сечею внаслідок хронічного внутрішньосудинного гемолізу (гемосидеринурії). Відомо, що при гемосидеринурії втрачається до 20 мг заліза за 24 год, що зумовлює негативний баланс заліза та швидкого виснаження його запасів.

Контроль залізодефіциту при ПНГ потребує комплексного підходу до лікування з обов’язковим залученням парентеральних препаратів заліза для підвищення ефективності транспортування та депонування заліза, так само як відновлення кількості еритроцитів у плазмі крові та насичення їх гемоглобіном.

За обставин неможливості наразі повного вилікування від ПНГ важливим є постійний контроль залізодефіциту, анемії та вчасного втручання щодо корекції дефіцитних станів, зокрема залізодефіцитного стану.

Список використаної літератури

1. DeZern, A. E., & Brodsky, R. A. (2015). Paroxysmal nocturnal hemoglobinuria: a complement-mediated hemolytic anemia. Hematology/Oncology Clinics of North America, 29(3), 479–494. doi: 10.1016/j.hoc.2015.01.005.

2. Nagarajan, S., Brodsky, R. A., Young, N. S., & Medof, M. E. (1995). Genetic defects underlying paroxysmal nocturnal hemoglobinuria that arises out of aplastic anemia. Blood, 86(12), 4656–4661.

3. Кеохан, Е. М. (2015). Клінічні застосування та принципи гематології Родака: Внутрішні дефекти, що призводять до підвищеного руйнування еритроцитів (5-те вид.). Сент-Луїс, Міссурі: Сондерс.

4. Rother, R. P., Bell, L., Hillmen, P., & Gladwin, M. T. (2005). The clinical sequelae of intravascular hemolysis and extracellular plasma hemoglobin: a novel mechanism of human disease. JAMA, 293(13), 1653–1662. doi: 10.1001/jama.293.13.1653.

5. Braunstein, E. M. (2022). Glucose-6-Phosphate Dehydrogenase (G6PD) Deficiency. Retrieved from: http://www.msdmanuals.com/ professional/hematology-and-oncology/anemias-caused-by-hemolysis/glucose-6-phosphate-dehydrogenase-g6pd-deficiency.

6. Peng, G., Yang, W., Jing, L., Zhang, L., Li, Y., Ye, L., … Zhang, F. (2018). Iron Deficiency in Patients with Paroxysmal Nocturnal Hemoglobinuria: A Cross-Sectional Survey from a Single Institution in China. Medical Science Monitor, 24, 7256–7263. doi: 10.12659/MSM.910614.

7. Risitano, A. M., Imbriaco, M., Marando, L., Seneca, E., Soscia, E., Malcovati, L., … Matarazzo, M. (2012). From perpetual haemosiderinuria to possible iron overload: iron redistribution in paroxysmal nocturnal haemoglobinuria patients on eculizumab by magnetic resonance imaging. British Journal of Haematology, 158(3), 415–8. doi: 10.1111/j.1365-2141.2012.09145.x.

8. Hillmen, P. T. (2008). The role of complement inhibition in PNH. Hematology American Society of Hematology Education Program, 1, 116–123. doi: 10.1182/asheducation-2008.1.116.

Коментарів немає » Додати свій

Leave a comment

Ім’я (required)

Mail (will not be published) (required)

Сайт

CAPTCHA Code