Як відібрати найбільш доцільні для відшкодування протипухлинні ліки? Досвід ESMO та ВООЗ

DOI: 10.32471/clinicaloncology.2663-466X.49-1.30327

Відбір ліків з найбільшою користю у США та ЄС

Європейське товариство медичної онкології (European Society for Medical Oncology — ESMO) з 2015 р. пропонує свій валідований та відтворюваний інструмент для оцінки клінічної користі нових протипухлинних препаратів — Шкалу ступеня покращення клінічних показників (ESMO Magnitude of Clinical Benefit Scale — ESMO-MCBS), зокрема для формування аргументів під час прийняття рішень про відшкодування та встановлення цін на нові методи лікування [1]. Досвід її використання у національній фармацевтичній політиці докладно описано на прикладі Казахстану [2]. Також звертає на себе увагу польська ініціатива, у рамках якої галузеві експерти проаналізували забезпечення пацієнтів реімбурсованими ліками за допомогою ESMO-MCBS та намітили пріоритети на майбутнє [3]. Зокрема, 3-й рік поспіль на основі вивчення експертної думки публікують TOP 10 ONKO — передік ліків, відшкодування вартості яких найважливіше забезпечити найближчим часом (http://www.mzdrowie.pl).

Під час реєстрації нових лікарських засобів Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) відзначає деякі ліки як проривні інновації (Breakthrough Therapy) або перші у cвоєму класі (first-in-class). Це може служити вказівкою для визначення пріоритетів під час прийняття в майбутньому рішень щодо відшкодування.

Так, у період з листопада 2013 до грудня 2020 р. Центр з оцінки та досліджень лікарських засобів (Center for Drug Evaluation and Research — CDER) FDA визнав проривним 251 препарат, що отримав дозвіл на маркетинг, серед яких близько 60%, за нашими підрахунками, передбачають застосування в онкології [4]. Водночас неонкологічними напрямками, які відзначалися найчастіше, є лікування пацієнтів з муковісцидозом та вірусним гепатитом. При цьому слід зазначити, що лікарський засіб може вважатися проривом у лікуванні за одним показанням і не обов’язково за іншим.

Європейська асоціація медичної онкології оцінює додану цінність онкологічних препаратів за допомогою алгоритму MCBS — динамічного інструменту, критерії якого постійно оновлюються [1]. Методика наразі застосовується лише до препаратів, що призначають при солідних пухлинах, та передбачає присвоєння (згідно з результатами певних клінічних досліджень) оцінок A, B або C для потенційно куративних ліків, а також від 1 до 5 — для некуративних (рис. 1).

За допомогою ESMO-MCBS оцінюють клінічну користь схвалених Європейським агентством з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) (з січня 2016 р.) та FDA (з січня 2020 р.) препаратів на основі позитивних результатів рандомізованих клінічних випробувань переваг (superiority trials), які продемонстрували статистично значущий результат щодо первинної або вторинної кінцевої точки — загальної виживаності, та без визначення переваг (non-inferiority trials), висновку про не нижчу ефективність.

Оцінка враховує показники загальної виживаності (overall survival), виживаності без прогресування (progression-free survival), виживаності без захворювання (disease free survival), коефіцієнт ризику (hazard ratio), частоту відповіді, якість життя (response rate), прогноз стану (prognosis of the condition) та токсичність. Найвищі оцінки ESMO-MCBS за шкалою для куративних ліків — це A і B, а некуративних — 5 і 4. Вони вказують на значну величину клінічної користі.

Станом на 9 березня 2023 р. база даних ESMO містила 362 оцінки клінічної користі використання ліків згідно з результатами тих чи інших досліджень (рис. 2), при різних локалізаціях та типах пухлин (рис. 3). Частина лікарських засобів та схем лікування (загалом їх оцінено близько 130) має по декілька оцінок, згідно з результатами різних випробувань. Найвищих оцінок за шкалами для некуративного та куративного підходів, тобто «5» та «А» нараховувалося, відповідно, 20 та 41 (табл. 1).

Методика ESMO в оцінці медичних технологій

Цей структурований підхід до отримання оцінок клінічно значущої користі на основі опублікованих даних можна використовувати з різною метою, зокрема (http://www.esmo.org):

1) у державній фармацевтичній політиці для визначення цінності протипухлинних ліків та кращого розподілу ресурсів;

2) для формулювання клінічних рекомендацій як на національному, так і на міжнародному рівні;

3) під час прийняття клінічних рішень, зважуючи відносні переваги терапевтичних варіантів та пояснюючи їх пацієнтам та їхнім родинам;

4) для допомоги редакторам, рецензентам і коментаторам в оцінці клінічної значущості результатів досліджень;

5) як потужний інструмент для навчання студентів та лікарів-онкологів.

Узагальнюючи отриманий досвід, ESMO розробило типову методологію, призначену для розширення можливостей систем охорони здоров’я в усьому світі щодо прийняття ефективних рішень про витрати на протипухлинні ліки. Це була спільна з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) ініціатива, щоб допомогти Казахстану оновити та раціоналізувати свій національний список основних препаратів та протоколів лікування у сфері онкології [2].

Так, потерпаючи від значного тягаря захворювань, що супроводжується швидким зростанням витрат на лікування, Казахстан співпрацював з ВООЗ, і в 2017 р. ESMO було залучено в якості експерта для перегляду національного лікарського формуляра та протоколів лікування в онкології.

У рамках чотирьохетапного підходу проаналізовано формуляри та клінічні протоколи, що застосовують в країні, з наступним складанням звіту і наданням пропозицій урядові Казахстану щодо подальших дій (табл. 2).

Аналіз завершився підсумковим звітом і рекомендаціями стосовно:

1) необхідності додати лікарські засоби до національного формуляра;

2) оновлення протоколів, які були зайвими або мали низьку цінність;

3) виключення малоцінних або надлишкових ліків з національного формуляра.

У результаті в Казахстані фактично було збільшено загальний бюджет, що виділяється на лікування пацієнтів з онкопатологією, із зосередженням уваги на варіантах терапії зі сприятливим співвідношенням ціни та якості. Цей процес включав оновлення 45 протоколів лікування при солідних та гематологічних видах раку, рішення про відшкодування вартості 13 нових таргетних лікарських засобів за одночасного виключення з формуляру 8 малоцінних препаратів (рис. 4).

Польський TOP 10 ONKO

Польські клінічні онкологи вже втретє вказали, які нові методи лікування пацієнтів із солідними пухлинами мають бути пріоритетними в процесах реімбурсації. У голосуванні, яке відбулося в січні, взяли участь члени правління Польського товариства клінічної онкології (Polskiego Towarzystwa Onkologii Klinicznej — PTOK). На основі заповнених анкет було обрано третій список пріоритетів відшкодування. Попередні вийшли у 2020 та 2022 р. (http://www.mZdrowie.pl).

Складанню топ-10 передувала аналітична робота з оцінки запровадження інноваційних лікарських засобів у клінічну онкологію в Польщі. На її основі «Modern Healthcare Institute sp. z o.o.» у 2020 р. було опубліковано звіт, підготовлений відомими експертами, під назвою «Розвиток фармакотерапії онкологічних хворих» (Rozwój terapii lekowych w leczeniu chorych na nowotwory) [3].

Після цього 3 роки поспіль команда з 9–13 експертів — членів правління PTOK, у тому числі національного та провінційних консультантів у галузі клінічної онкології, президента Польського онкологічного товариства (Polskiego Towarzystwa Onkologicznego) та президента Польського фармакоекономічного товариства (Polskiego Towarzystwa Farmakoekonomicznego), шляхом голосування відбирала із запропонованого списку, створеного за встановленою методикою, найбільш актуальні для реімбурсації препарати. Цього року топ-10 виглядає наступним чином (табл. 3).

Наскільки точними були побажання експертів, свідчить той факт, що голосування відбулося у січні, а два пріоритетні препарати з першої десятки потрапили до списку відшкодування з 1 березня (http://www.mzdrowie.pl).

Висновки

Шкала ESMO-MCBS та чотирьохетапний підхід, розроблений ESMO у співпраці з ВООЗ, є прикладами того, як, ділячись передовим досвідом, інструментами та ресурсами, можна просуватися у напрямку підвищення доступності ефективних ліків для пацієнтів з онкопатологією [7]. Зокрема, з 2019 р. Комітет експертів ВООЗ з вибору та використання основних лікарських засобів визнав роль ESMO-MCBS як інструменту для виявлення методів лікування пацієнтів з онкопатологією, які мають потенційну терапевтичну цінність для включення до Приблизного переліку ВООЗ основних лікарських засобів.

Список використаної літератури

1. Cherny, N. I., Dafni, U., Bogaerts, J., Latino, N. J., Pentheroudakis, G., Douillard, J. Y., … de Vries, E. G. E. (2017) ESMO-Magnitude of Clinical Benefit Scale version 1.1. Ann Oncol, 28(10): 2340–2366. doi: 10.1093/annonc/mdx310.

2. Latino, N. J., Galotti, M., Cherny, N. I., de Vries, E.G.E., Douillard, J. Y., Kaidarova, D., & Ilbawi, A. (2022) Prioritising systemic cancer therapies applying ESMO’s tools and other resources to assist in improving cancer care globally: the Kazakh experience. ESMO Open, 7(1): 100362. doi: 10.1016/j.esmoop.2021.100362.

3. Czech, M., Gierczyński, J., Jakubiak, K., Krupa D.,& Władysiuk, M. (2020) Rozwój terapii lekowych w leczeniu chorych na nowotwory. Nowości. Innowacje. Przełomy. Modern Healthcare Institute. https://www.mzdrowie.pl/ wp-content/uploads/ 2020/08/raport-onkologia-0826.pdf.

4. CDER Breakthrough Therapy Designation Approvals. Data as of December 31, 2022. Total of 251 Approvals. https://www.fda.gov/media/95302/download.

5. Cherny, N. I., Sullivan, R., Dafni, U, Kerst, J. M., Sobrero A., Zielinski, C., … Piccart, M. J. (2017) A standardised, generic, validated approach to stratify the magnitude of clinical benefit that can be anticipated from anti-cancer therapies: the European Society for Medical Oncology Magnitude of Clinical Benefit Scale (ESMO-MCBS). Ann Oncol, 28(11): 2901–2905. doi: 10.1093/annonc/mdw258.

6. Jakubiak, K. TOP 10 ONKO, czyli które leki onkologiczne najbardziej zasługuje na refundację. https://www.mzdrowie.pl/leki/ top-10-onko-czyli-ktore-leki-onkologiczne-najbardziej-zasluguja-na-refundacje.

7. Mikkelsen, B, & Peters, S. (2022) WHO-ESMO collaboration in cancer control: policies into action to save lives. ESMO Open, 7(1): 100373. doi: 10.1016/j.esmoop.2021.100373.

Коментарів немає » Додати свій

Leave a comment

Ім’я (required)

Mail (will not be published) (required)

Сайт

CAPTCHA Code