Позитронно-емісійна томографія у виявленні йод-негативних рецидивів і метастазів у хворих на диференційований рак щитовидної залози

DOI: 10.32471/clinicaloncology.2663-466X.43-3.28181

Одержано 15.11.2021
Прийнято до друку 30.11.2021

Вступ

За останні роки збільшилася кількість хворих з метастазами папілярних та фолікулярних карцином, які втратили здатність до накопичення радіойоду. За даними зарубіжних авторів. поява йод-негативних метастазів спостерігається у 7–25% випадків диференційованого раку щитовидної залози (ДРЩЗ) [1]. У результаті стає не ефективною радіойодтерапія (РЙТ), яка, згідно з Європейським консенсусом щодо ведення хворих на диференційовану карциному щитоподібної залози «European consensus for the management of patients with differentiated thyroid carcinoma of the follicular epithelium» (2010) є обов’язковим етапом комплексного лікування пацієнтів з ДРЩЗ [2, 3].

Найбільшу діагностичну значимість для виявлення метастазів у пацієнтів з негативним результатом ¹³¹I-сканування та високим рівнем тиреоглобуліну має позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) з ¹⁸F-ФДГ [4, 5]. У середньому чутливість ПЕТ для ідентифікації йод-негативного вогнища становить 70–90%. Важливість виявлення таких вогнищ за допомогою ПЕТ змінює тактику лікування хворих на йод-негативні форми ДРЩЗ, включаючи повторну операцію чи променеву терапію замість РЙТ. Однак в Україні ця проблема майже невирішена.

Мета роботи — вивчити можливості ПЕТ/комп’ютерної томографії (КТ) з ¹⁸F-фтордизоксиглюкозою (ФДГ) в післяопераційному веденні хворих з йод-негативними метастазами ДРЩЗ.

Матеріали і методи дослідження

Групу дослідження склали — 30 хворих з йод-негативними метастазами ДРЩЗ, яким після 131I-NaI-негативного скану було проведено ПЕТ з ¹⁸F-ФДГ. Група порівняння — 25 пацієнтів, яким було проведено рентгенівську КТ.

ПЕТ/КТ-обстеження проводилося у Всеукраїнському центрі радіохірургії, який має циклотрон «Siemens-RDS-Eclipse-RD» (Німеччина) з енергією 11 МеВ. За такої енергії прискорені протони, що досягають спеціальних мішеневих приладів, здатні викликати ядерно-хімічні реакції, у результаті яких при бомбардуванні води, збагаченої ¹⁸O₂, утворюється ¹⁸F-позитронвипромінюючий радіонуклід. Тривалість опромінення мішені, як правило, відповідає періоду напіврозпаду отриманого радіонукліда і становить для ¹⁸F близько 2 год. Безпосередньо обстеження проводилися на комбінованому томографі ПЕТ/КТ «Biograph-64-TruePoint-Siemens» (Німеччина), згідно з рекомендацією EANM для апаратів виробництва «Siemens» з 3D-режимом збирання інформації.

Обробку отриманих даних проводили методами варіаційної статистики за критеріями W. Gosset (Student) та R. Fisher з використанням програмних пакетів Excel^R XP build 10.6612.6625-SP3 (Microsoft^R), Statistica 6.0 (Statsoft^RInc), Primer of Biostatistics v 3.0.

Результати

Під час проведення ПЕТ/КТ з ¹⁸F-ФДГ пухлинні вогнища візуалізуються у вигляді осередків гіперфіксації ¹⁸F-фтордезоксіглюкози. Метастази в регіонарних лімфатичних вузлах, у скелеті, легенях та інших органах також виглядають як осередки гіперфіксації ¹⁸F-фтордезоксіглюкози.

Обстежувалися пацієнти з підозрою на метастази ДРЩЗ, але без виявлення їх на скані (діагностичному чи постлікувальному) з ¹³¹I-NaI. Ознаками можливої пролонгації захворювання були показники тиреоглобуліну (ТГ) та тиреотропного гормону (ТТГ), а також дані ультразвукової діагностики та КТ. У середньому обстеженим хворим до появи ознак йод-резистентності, було проведено від 5 до 8 курсів РЙТ. У 42% з них відмічено відсутність накопичення радіойоду в лімфатичних вузлах шиї, у 10% — в легенях, у 8% — у кістках. У всіх пацієнтів відсутність накопичення йоду встановлена на двох останніх постлікувальних сканах. З метою підтвердження наявності чи відсутності вогнищ, виявлених іншими методами діагностики, хворим проводилася ПЕТ/КТ з ¹⁸F-ФДГ.

У якості ілюстрації наводимо клінічні випадки проведення ПЕТ/КТ з ¹⁸F-ФДГ у пацієнтів з йод-негативними вогнищами ДРЩЗ.

Хворий А., папілярний рак щитовидної залози, 4 курси РЙТ, відсутність накопичення ¹³¹I-NaI на постлікувальному скані після 3-го курсу. За даними УЗД та КТ обстеження — підозра на можливі вогнища в ділянці шиї та легень. Хворому призначена ПЕТ/КТ з ¹⁸F-ФДГ (рис. 1, 2).

За даними ПЕТ/КТ з ¹⁸F-ФДГ, у цього пацієнта підтверджена наявність вогнища гіперфіксації радіофармпрепарату в ділянці шиї, у той же час не виявлено ознак пролонгації процесу в легенях. Вірогідно, знайдені вогнища, за даними КТ, відповідають фіброзним змінам після перенесених запальних процесів.

У пацієнта Б. з фолікулярною формою ДРЩЗ на постлікувальному скані після 5-го курсу РЙТ відмічалася відсутність накопичення ¹³¹I-NaI. При цьому, за даними КТ та високими значеннями ТГ, можна було передбачити можливість метастазування. Хворому була рекомендована ПЕТ/КТ з ¹⁸F-ФДГ (рис. 3).

На КТ-зображенні відмічається чітке вогнище в лівій легені, яке співпадає при накладанні з метаболічним, одержаним за допомогою ПЕТ/КТ з ¹⁸F-ФДГ. Інші дрібні вогнища відповідають фіброзним та кальцинатним утворенням. ПЕТ-зображення дозволило виявити ділянку з підвищеним метаболізмом та інтенсивним накопиченням радіофармпрепарату в лівій легені.

Таким чином, проведення позитронно-емісійної томографії у пацієнтів з йод-негативною формою ДРЩЗ дозволило в першому випадку провести диференційний діагноз і виключити наявність метастатичного вогнища в легені, в другому ж — виявити метастаз у легені.

Наступним етапом проведеного дослідження став порівняльний аналіз ефективності ПЕТ та рентгенівської КТ при йод-рефрактерних формах ДРЩЗ. Виявлено наступні результати (таблиця).

Таблиця. Діагностична ефективність ПЕТ з ¹⁸F-ФДГ і КТ у виявленні йод-негативних метастазів ДРЩЗ

У результаті порівняння кількісних характеристик інформативності ПЕТ з ¹⁸F-ФДГ та рентгенівської КТ виявлено, що найвищий показник чутливості характерний для ПЕТ з ¹⁸F-ФДГ (р <0,05). Рентгенівська КТ у візуалізації йод-негативних метастазів ДРЩЗ характеризується достовірно нижчими показниками як чутливості, так і специфічності та точності (р >0,05).

Обговорення

У зарубіжній онкологічній та радіологічній практиці широко досліджується можливість використання найновіших діагностичних технологій для виявлення рецидивів та метастазів у хворих з йод-негативними вогнищами при ДРЩЗ. Так, консенсусною групою Rosenbaum-Krumme et al. [6] вперше вивчалося використання ¹⁸F-ФДГ ПЕТ/КТ при плануванні лікування ДРЩЗ з високим рівнем ризику розвитку метастазів та спостереженні за цими пацієнтами після першого курсу РЙТ. Зроблений висновок про більш високі можливості ¹⁸F-ФДГ ПЕТ/КТ у виявленні метастазів ДРЩЗ, включаючи інсидентальні вогнища. В інших дослідженнях [7] проводився порівняльний аналіз можливостей гібридних діагностичних модальностей на етапі постабляційного моніторингу хворих на ДРЩЗ. Підсумовано, що такі методики як однофотонна емісійна комп’ютерна томографія/КТ та ПЕТ/КТ значно підвищують діагностичний рівень спостереження та зменшують кількість псевдопозитивних результатів. Вивчався також вплив використання ¹⁸F-ФДГ ПЕТ/КТ на зміну лікувальної стратегії у хворих на ДРЩЗ. У роботах, результати яких опубліковані у 2015 р. [8, 9], наведено результати порівняльного аналізу можливостей таких інноваційних технологій, як ¹⁸F-ФДГ ПЕТ/КТ та ¹⁸F-ФДГ ПЕТ/магнітно-резонансної томографії у виявленні метастазів у легені у хворих з негативними йодними сканами [10].

Таким чином, одержані нами результати дозволили оптимізувати післяопераційне ведення пацієнтів з йод-негативними формами ДРЩЗ. Визначено місце морфологічних методів діагностики та встановлена етапність моніторингу пацієнтів з йод-негативними метастазами. Уперше в Україні вивчені та обґрунтовані можливості ПЕТ-досліджень з ¹⁸F-ФДГ для ранньої діагностики йод-негативних метастазів при ДРЩЗ, що має певне соціальне та економічне значення в покращенні показників загальної та безрецидивної виживаності у працездатної частини хворих на ДРЩЗ,

Висновки

1. ПЕТ з ¹⁸F-ФДГ є високоінформативною методикою виявлення йод-негативних метастазів ДРЩЗ при пролонгації процесу в лімфатичні вузли та легені.

2. Порівняльна оцінка КТ та ПЕТ з ¹⁸F-ФДГ виявила найвищий показник чутливості, характерний для ПЕТ з ¹⁸F-ФДГ (р <0,05). Рентгенівська КТ характеризується достовірно нижчими величинами як чутливості, так і специфічності та точності (р >0,05).

3. Застосування ПЕТ з ¹⁸F-ФДГ дозволить вчасно виявляти рецидиви та метастази йод-негативного ДРЩЗ і проводити відповідне лікування, а саме хірургічне, променеве та таргетне.

Список використаної літератури

1. Schlumberger, M., & Brose, M. (2014). Definition and management of radioactive iodine-refractory differentiated thyroid cancer. Lancet Diabetes Endocrinol, 2, 356–358. doi: 10.1016/S2213-8587(13)70215-8.

2. Schlumberger, M., Pacini, F., & Tuttle, R. M. (2016). Thyroid tumors. Paris: Nucleon.

3. Rothenberg, S. M., McFadden, D. G., & Palmer, E. L. (2015). Redifferentiation of iodine-refractory BRAF V600E-mutant metastatic papillary thyroid cancer with dabrafenib. Clinical Cancer Research, 21(5), 1028–1035. doi: 10.1158/1078-0432.CCR-14-2915.

4. Ozkan, E., Aras, G., & Kucuk, N. O. (2013). Correlation ¹⁸F-FDG PET/CT findings with histopathological results in differentiated thyroid cancer patients who have increased thyroglobulin or antithyroglobulin antibody levels and negative ¹³¹I whole-body scan results. Clinical Nuclear Medicine, 38, 326–331. doi: 10.1097/RLU.0b013e318286827b.

5. Trubek, T., Kowalska, A., Lesiak, J., & Młynarczyk, J. (2014). The role of ¹⁸F-fluorodeoxyglucose positron emission tomography in patients with suspected recurrence or metastatic differentiated thyroid carcinoma with elevated serum thyroglobulin and negative I-131 whole body scan. Nuclear Medicine Review. Central & Eastern Europe, 17(2), 87–93. doi: 10.5603/NMR.2014.0023.

6. Rosenbaum-Krumme, S. J., Görges, R., Bockisch, A., & Binse, I. (2012). ¹⁸FDG-PET/CT changes therapy in high-risk DTC after first radioiodine. European Journal of Nuclear Medicine and Molecular Imaging, 39(9), 1373–1380. doi: 10.1007/s00259-012-2065-4.

7. Czepczyriski, R., Gryczyriska, M., & Ruchala, M. (2016). 99mTc-EDDA/HYNIC-TOC in the diagnosis of differentiated thyroid carcinoma refractory to radioiodine treatment. Nuclear Medicine Review, 19(2), 67–73. doi: 10.5603/NMR.2016.0015.

8. Schlumberger, M., Tahara, M., Wirth, L. J., Robinson, B., Brose, M. S., Elisei, R., …, Kiyota, N. (2015). Lenvatinib versus Placebo in Radioiodine-Refractory Thyroid Cancer. The New England Journal of Medicine, 372, 621–630. DOI: 10.1056/NEJMoa1406470.

9. Avram, A. M. (2012). Radioiodine scintigraphy with SPECT/KT: an important diagnostic tool for thyroid cancer staging and risk stratification. The Journal of Nuclear Medicine, 53, 754–764. doi: 10.2967/jnumed.111.104133.

10. Bannas, P., Derlin, T., Groth, M., Apostolova, I., Adam, G., Mester, J., & Klutmann, S. (2012). Can (18)F-FDG PET/CT be generally recommended in patients with differentiated thyroid carcinoma and elevated thyroglobulin levels but negative ¹³¹I whole-body scan? Annals of Nuclear Medicine, 26(1), 77–85. doi: 10.1007/s12149-011-0545-4.

Коментарів немає » Додати свій

Leave a comment

Ім’я (required)

Mail (will not be published) (required)

Сайт

CAPTCHA Code