Значимість окремих маркерів при різних варіантах перебігу раку передміхурової залозиСтолярова О.Ю.1, Думанський Ю.В. 2, Палій М.І.1, Синяченко О.В.3, Єрмолаєва М.В.3
Резюме. Актуальність. У структурі онкологічної патології у чоловіків рак передміхурової залози (РПЗ) посідає 1-ше місце, при цьому є 2-ю за частотою причиною смерті від злоякісних новоутворень, а 5-річний показник виживаності становить 30%. Простатичний специфічний антиген належить до основних пухлиноасоційованих маркерів, а при певних варіантах перебігу РПЗ діагностична і прогностична значущість інших маркерів залишається мало вивченою, хоча між окремими показниками аналізу крові існують високовірогідні кореляційні зв’язки. Мета дослідження. Оцінити клініко-прогностичну значущість окремих пухлинних маркерів у крові хворих на РПЗ. Об’єкт і методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 195 чоловіків з РПЗ віком 52–82 років. З моменту діагностування захворювання минуло в середньому 3 роки. Співвідношення рТ2а, рТ3а, рТ3с, рРТ4, рТ2b, рТ3, рТ2с, рТ3b, рТ2 стадій РПЗ було 1:1:1:2:3:5:7:7:9. Показники pN1, pN2 і рN3 виявлено у 22, 9 і 8% обстежених відповідно, рМ1 і рМ2 — у 26 і 17% відповідно. Параметри поширеності раку в середньому становили 3 бали, розміру пухлини — 2 бали, критерію Глісона — 6 балів, співвідношення периферичної та центральної форми пухлини — 3:1, аденокарциному діагностовано в 94% пацієнтів, гігантоклітинну карциному — у 6%. Середній показник стадії пухлини становив 3 умовні одиниці, зрілості — 3 бали. Оцінювали показники тестостерону, лютеїнізуючого гормону, інсуліноподібного фактору росту 1, активності лужної фосфатази, кислої простатичної фосфатази і глікозил-гідролази. Результати. Підвищення рівнів простатичного специфічного антигену, тестостерону, інсуліноподібного фактору росту 1, активності лужної фосфатази, кислої простатичної фосфатази і козилгідролази спостерігається у 46–100% хворих, що залежить від поширеності, розмірів, локалізації, стадії й ступеня диференціації пухлинного процесу, характеру його метастазування в лімфатичні вузли, віддалені органи та скелет, а параметри активності лужної фосфатази і кислої простатичної фосфатази мають прогностичне значення. З урахуванням виконаної статистичної обробки даних обстеження зроблено висновок, що має практичну спрямованість: показник активності кислої простатичної фосфатази >7,5 нг/мл має негативне прогностичне значення щодо метастазів у печінку. Таким чином, необхідна розробка нових алгоритмів, що поліпшують доопераційну оцінку стадій РПЗ. Висновок. Підвищення рівня маркерів РПЗ, що вивчалися, залежить від характеру перебігу пухлинного процесу, а деякі параметри мають прогностичне значення.Ключові слова: рак; передміхурова залоза; пухлинні маркери. Одержано: 14.08.2020 Прийнято до друку: 1.09.2020 DOI: 10.32471/clinicaloncology.2663-466X.39-3.27338 ВступУ структурі онкологічної патології у чоловіків рак передміхурової залози (РПЗ) посідає провідні позиції [1, 2], при цьому є другою за частотою причиною смерті від злоякісних новоутворень [3, 4]. Захворюваність та смертність внаслідок РПЗ в усьому світі щорічно підвищуються [5, 6]. До основних пухлиноасоційованих маркерів належить простатичний специфічний антиген (prostate-specific antigen — PSA) [7], а при певних варіантах перебігу РПЗ діагностична й прогностична значущість відводиться показникам тестостерону (testosterone — TS) [8], лютеїнізуючого гонадотропного гормону (luteinizing hormone — LH) [9], інсуліноподібного фактора росту 1 (insulin-like growth factor 1 — IGF1) [10], активності простатичної кислої фосфатази (acid prostatic phosphatase — АРР) [11] і лужної фосфатази (acid phosphatase — АР) [12]. Між показниками окремих біомаркерів у крові хворих на РПЗ існують тісні кореляційні зв’язки, але їх клінічна й прогностична значимість залишається вивченою недостатньо [13]. Мета дослідженняМетою дослідження є оцінка клініко-прогностичної значимості окремих пухлинних маркерів у крові хворих на РПЗ. Об’єкт і методи дослідженняХворі перебували на обстеженні та лікуванні в Національному інституті раку (Київ). У дослідження увійшли пацієнти, яким виконано простатектомію, але обстеження здійснено до оперативного втручання. Критеріями виключення були хворі зі стадією патологічного процесу нижче ІІ. Під спостереженням знаходилися 195 чоловіків з РПЗ віком 52–82 років (у середньому 66,3±6,89 року). З моменту діагностування захворювання минуло від 5 міс до 17 років (у середньому 3,2±0,19 року). Співвідношення рТ2а, рТ3а, рТ3с, pТ4, рТ2b, рТ3, рТ2с, рТ3b, pT2 стадій РПЗ становило 1:1:1:2:3:5:7:7:9. Показники pN1, pN2 і рN3 виявлено у 22, 9 і 8 обстежених відповідно, рМ1 і рМ2 — відповідно у 26 і 17%. Параметри поширеності раку становили 3,2±0,12 бала, розміру пухлини — 1,9±0,06 бала, значення критерію Глісона — 6,4±0,08 бала. Співвідношення периферійної та центральної форм РПЗ становило 3:1, локалізацію пухлини в задньому відділі передміхурової залози встановлено у 56,9% випадків, у бічних — у 36,9%, у передньому — у 6,2%. Аденокарциному діагностовано у 93,9% обстежених хворих, гігантоклітинну карциному — у 6,2%. Метастази в лімфатичних вузлах виявлено у 38,5% пацієнтів, у віддалених органах — у 18,6%, у скелеті — у 28,0%. Діагностування РПЗ і його метастазів базувалося на клінічних, лабораторних, променевих (рентгенологічних, комп’ютерних томографічних, сонографічних), фіброскопічних, цитологічних (гістологічних) методах дослідження. Використовували апарати «Multix-Compact-Siеmens» (Німеччина), «Somazom-Emotion-6-Siemens» (Німеччина), «Gygoscan-Intera-Philips» (Нідерланди), «Envisor-Philips» (Нідерланди). Рівні в сироватці крові PSA, TS і LH вивчали методом імунохімічного аналізу з використанням аналізатора «Cobas-6000» та тест-системи «Roche-Diagnostics» (Швейцарія), активність АРР і вміст IGF (соматомедіну С) — методом імуноферментного аналізу (рідер «PR2100-Sanofi diagnostic pasteur», Франція) із тест-системою «Immulite-Siemens-AG» (Німеччина), активність глікозил-гідролази (glycoside hydrolases — GH) й AP — за допомогою біохімічного аналізатора «Olympus-AU640» (Японія). Оцінювали критерій Глісона, ступінь диференціації РПЗ (GDT) і його стадію (STT), підраховували інтегральний індекс тяжкості пухлинного процесу (IWT) за формулою: де Т — міжнародний показник характеру первинної пухлини, N — міжнародний показник груп метастатичного ураження регіональних лімфатичних вузлів, М — сума груп метастазів у віддалених органах, GS — критерій Глісона, I — тривалість захворювання. Показник STT становив 3,0±0,07 умовної одиниці, GDT — 2,5±0,05 бала, IWT — 17,2±1,18 в.о. У якості контролю обстежено 30 практично здорових чоловіків віком 50–73 років (у середньому 64,7±2,52 року). Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проведено за допомогою комп’ютерного варіаційного, непараметричного, кореляційного, одно- (ANOVA) і багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (програми Microsoft Excel та Statistica StatSoft, США). Оцінювали середні значення (M), їх стандартні похибки (standard error — SE) й відхилення (standard deviation — SD), критерії параметричної кореляції Пірсона (r), непараметричної кореляції Кендалла (t), однофакторного дисперсійного аналізу (D), однорідності дисперсії Брауна — Форсайта (Brown — Forsythe — BF) та Уїлкоксона — Рао (Wilcoxon — Rao — WR), відмінностей Стьюдента (t), а також достовірність статистичних показників (р). Підраховували ступінь прогнозування результату (PPV). У даному дослідженні критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез вважали рівним 0,05. РезультатиВихідні показники онкоасоційованих маркерів у сироватці крові здорових чоловіків контрольної групи та хворих на РПЗ подано в табл. 1. У порівнянні з групою контролю встановлено підвищення показників PSA в 16,1 раза, TS — на 18%, IGF — на 69%, APP — в 2,7 раза, AP — в 2,1 раза і GH — на 60%, а зміни цих параметрів (>M+SD здорових осіб) виявлено відповідно у 100; 46,2; 65,1; 99,5; 99,0 і 76,4% обстежених пацієнтів (рис. 1–2). Рис. 1. Відмінності показників маркерів РПЗ у хворих у порівнянні з аналогічними у здорових осіб, яких прийнято за 100% (ln, %)
Рис. 2. Частота змін показників маркерів РПЗ у хворих у порівнянні зі здоровими особами контрольної групи (>M+SD, %)
За результатами багатофакторного дисперсійного аналізу Уїлкоксона — Рао (рис. 3), на інтегральний стан маркерів пухлинного процесу при РПЗ впливають (p<0,001) показники pT (WR=2,35), pN (WR=3,30), pM (WR=4,95), поширеність й розмір пухлини (відповідно WR=2,35 і WR=4,22), критерій Глісона (WR=1,92), центральна форма раку (WR=3,13), STT (WR=3,50), GDT (WR=1,75), розвиток метастазів у лімфатичних вузлах (WR=2,38), віддалених органах (WR=2,33) і скелеті (WR=2,42). Рис. 3. Ступінь впливу окремих чинників перебігу РПЗ на інтегральні параметри маркерів пухлинного процесу:
1 — показник рМ; 2 — розмір пухлини; 3 — показник STT; 4 — показник pN; 5 — центральна форма РПЗ; 6 — наявність макрогематурії; 7 — наявність метастазів у скелеті; 8 — наявність метастазів у лімфатичних вузлах; 9 — показник рТ; 10 — поширеність пухлинного процесу; 11 — наявність метастазів у віддалених органах; 12 — показник критерію Глісона; 13 — показник GDT; 14 — локалізація пухлини в передньому відділі залози; 15 — наявність гідронефрозу; 16 — периферична форма РПЗ; 17 — наявність висхідного обструктивного пієлонефриту; 18 — наявність проростання пухлини в сечовий міхур; 19 — локалізація пухлини в задній частці залози; 20 — наявність проростання пухлини в пряму кишку; 21 — локалізація пухлини в бічних відділах залози; 22 — гігантоклітинна карцинома передміхурової залози; 23 — показник IWT; 24 — аденокарцинома передміхурової залози
Таблиця 1. Показники маркерів РПЗ у крові здорових осіб контрольної групи і обстежених хворих (M±SD±SE)
ОбговоренняВибір універсальних прогностичних маркерів РПЗ при різних стадіях захворювання викликає чималі труднощі [14]. PSA належить до основних пухлиноасоційованих маркерів, що мають прогностичне значення [7], хоча це частково відноситься також до АРР [15, 16] і АР [17]. Ми відібрали ті показники маркерів пухлинного процесу, які одночасно мали вірогідні дисперсійні зв’язки Брауна — Форсайта і кореляційні непараметричні Кендалла з параметрами перебігу РПЗ. Виявилося, що LH обернено співвідноситься з GDT (BF=2,59, p=0,048; t=–0,269, p<0,001) і прямо з наявністю метастазів в клубових лімфатичних вузлах (BF=2,44, p=0,047; t=+0,115, p=0,017), АРР має позитивні зв’язки з наявністю метастазів у мезентеріальних лімфатичних вузлах (BF=2,22, p=0,043; t=+0,093, p=0,046) і печінці (BF=2,45, p=0,048; t=+0,101, p=0,038), PSA — з проростанням пухлини в сечовий міхур (BF=6,56, p=0,011; t=+0,110, p=0,022), TS — з критерієм Глісона (BF=4,45, p=0,036; t=+0,183, p=0,046), AP — з метастазами в хребет (BF=2,02, p=0,029; t=+0,143, p=0,003). Як відомо, РПЗ належить до пухлин, що найбільш часто метастазують у кістки, що, за даними літератури, сягає 70% випадків [15]. Біохімічним показником діагностики метастазів у кістково-суглобовий апарат хворих на РПЗ є рівень активності в сироватці крові АР [18, 19]. Нами у хворих з метастазами в хребет встановлено вірогідно вищі (на 13%) показники активності АР (178,0±2,12 О/л і 157,2±1,85 О/л; t=3,87, p<0,001), а з метастазами в печінку — на 36% вищу активність АРР (7,5±0,60 нг/мл і 5,5±0,13 нг/мл; t=7,06, p<0,001). Кореляційний аналіз Пірсона (табл. 2) демонструє прямі зв’язки STT з AP і GH, а IWT — з PSA та GH. Таблиця 2. Характер кореляційних зв’язків Пірсона показників маркерів РПЗ з параметрами перебігу захворювання
З урахуванням виконаної статистичної обробки даних обстеження зроблено висновок, що має практичну спрямованість: показник активності APP >7,5 нг/мл (>M+SD хворих на РПЗ) свідчить про негативний прогноз щодо метастазів у печінку (PPV=75,0%), а AP>190 О/л — стосовно метастазів у хребет (PPV=87,1%). Висновки1. Підвищення рівнів PSA, TS, IGF, AP, АРР і GH спостерігається у 46–100% хворих на РПЗ, що залежить від поширеності, розмірів, локалізації, стадії й ступеня диференціації пухлинного процесу, характеру його метастазування в лімфатичні вузли, віддалені органи та скелет. 2. Параметри активності АР і АРР мають прогностичне значення. 3. Показник активності APP >7,5 нг/мл свідчить про негативний прогноз щодо метастазів у печінку. 4. Враховуючи дані пухлинних маркерів, доцільною є розробка нових алгоритмів діагностики, що поліпшуватимуть доопераційну оцінку стадій РПЗ, вибір технології променевої й хіміотерапії, а також визначення параметрів, які дозволятимуть прогнозувати перебіг захворювання й контролювати ефективність лікувальних заходів. Етичні положенняРобота виконувалася відповідно до етичних стандартів, викладених у Гельсінській декларації Всесвітньої медичної асоціації, і пацієнти дали свою інформовану згоду на дослідження, схвалене Комісією з біоетики Національного інституту раку (Київ). Конфлікт інтересівАвтори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Автори не отримували від окремих осіб і організацій фінансової підтримки дослідження, гонорарів та інших форм винагород. Список використаної літератури
Значимость отдельных маркеров при различных вариантах течения рака предстательной железы1 Национальный институт рака, Киев 2Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины, Киев 3Донецкий национальный медицинский университет, Лиман Резюме. Резюме. Актуальность. В структуре онкологической патологии у мужчин рак предстательной железы (РПЖ) занимает 1-е место, при этом является 2-й по частоте причиной смерти вследствие злокачественных новообразований, а 5-летний показатель выживаемости составляет 30%. Простатический специфический антиген относится к основным опухолеассоциированным маркерам, а при определенных вариантах течения РПЖ диагностическая и прогностическая значимость других маркеров остается малоизученной, хотя между отдельными показателями анализа крови существуют с высокой вероятностью достоверно корреляционные связи. Цель исследования. Оценить клинико-прогностическую значимость отдельных опухолевых маркеров в крови больных РПЖ. Объект и методы исследования. Под наблюдением находились 195 мужчин с РПЖ в возрасте 52–82 лет. С момента диагностирования заболевания прошло в среднем 3 года. Соотношение рТ2а, рТ3а, рТ3с, рРТ4, рТ2b, РТ3, рТ2с, рТ3b, РТ2 стадий РПЖ было 1:1:1:2:3:5:7:7:9. Показатели pN1, pN2 и рN3 выявлены у 22, 9 и 8% обследованных соответственно, РМ1 и РМ2 — у 26 и 17% соответственно. Параметры распространенности рака в среднем составляли 3 балла, размера опухоли — 2 балла, критерия Глисона — 6 баллов, соотношение периферической и центральной формы опухоли — 3:1, аденокарциному диагностировали у 94% пациентов, гигантоклеточную карциному — у 6%. Средний показатель стадии опухоли составлял 3 условные единицы, зрелости — 3 балла. Оценивали показатели тестостерона, лютеинизирующего гормона, инсулиноподобного фактора роста 1, активности щелочной фосфатазы, кислой простатической фосфатазы и гликозил-гидролазы. Результаты. Повышение уровня простатического специфического антигена, тестостерона, инсулиноподобного фактора роста 1, активности щелочной фосфатазы, кислой простатической фосфатазы и козилгидролазы наблюдается у 46–100% больных, зависит от распространенности, размеров, локализации, стадии и степени дифференциации опухолевого процесса, характера его метастазирования в лимфатические узлы, отдаленные органы и скелет, а параметры активности щелочной фосфатазы и кислой простатической фосфатазы имеют прогностическое значение. С учетом проделанной статистической обработки данных обследования сделан вывод, имеющий практическую направленность: показатель активности кислой простатической фосфатазы >7,5 нг/мл имеет отрицательное прогностическое значение для метастазов в печень. Таким образом, необходима разработка новых алгоритмов, улучшающих дооперационную оценку стадий РПЖ. Вывод. Повышение уровня изученных маркеров РПЖ зависит от характера течения опухолевого процесса, а некоторые параметры имеют прогностическое значение. Ключевые слова: рак; предстательная железа; опухолевые маркеры. Адреса для листування Correspondence: Коментарів немає » Додати свій |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Leave a comment