Реконструктивно-відновні операції у хворих на місцево-поширений плоскоклітинний рак слизової оболонки дна ротової порожнини та щоки

Одержано: 9.06.2020

Прийнято до друку: 6.07.2020

DOI: 10.32471/clinicaloncology.2663-466X.37-1.26994

Вступ

Лікування хворих на місцево-поширений плоскоклітинний рак слизової оболонки дна ротової порожнини та щоки передбачає хірургічне втручання з наступною променевою або одночасною хіміопроменевою терапією [1].

Місцево-поширений плоскоклітинний рак слизової оболонки дна ротової порожнини та щоки є показанням до виконання комбінованих і розширених втручань, що призводить до значних функціональних порушень мовлення, ковтання, жування, дихання та косметичних дефектів обличчя, тому проведення одночасних реконструктивно-відновних операцій є невід’ємною складовою лікування даної категорії хворих. У переважній більшості досліджень, у яких вивчали функціональний статус та якість життя хворих після реконструктивних втручань, оцінювали всі дефекти ротової порожнини в цілому, а не конкретний дефект, що не дає можливості визначити переваги тієї чи іншої реконструктивної методики [2].

Пластичне усунення поверхневих дефектів дна ротової порожнини проводять регіонарними шкірно-м’язовими клаптями платизми (ШМКП) та носогубними клаптями (НГК), а глибоких дефектів — регіонарними шкірно-м’язовими клаптями кивального м’яза (ШМККМ) та шкірно-м’язовими клаптями великого грудного м’яза (ШМКВГМ). Загалом високі показники завершеності первинної пластики та гарні функціональні результати отримані при використанні вищезазначених регіонарних клаптів як при заміщенні поверхневих, так і глибоких дефектів дна ротової порожнини [3–8]. Проте порівняння ефективності застосування НГК та ШМКП для заміщення поверхневих дефектів дна ротової порожнини і ШМККМ та ШМКВГМ для усунення глибоких дефектів дотепер не проводилося.

У міжнародній літературі відсутні чіткі рекомендації щодо вибору реконструктивної методики для заміщення дефектів слизової оболонки щоки. Реконструкція щоки після видалення злоякісних новоутворень слизової оболонки може бути проведена фасціальними клаптями (ФК) (клапоть жирового тіла щоки (КЖТЩ), фасціально-апоневротичним скронево-тім’яним клаптем (ФАСТК)) та шкірними клаптями (ШК) (ШМКП, клапоть надключичної артерії (КНА) [9–14]. Відсутні дані щодо порівняння ефективності застосування ФК та ШК для заміщення післяопераційних дефектів слизової щоки.

Мета дослідження

Порівняти функціональний результат та якість життя хворих на місцево-поширений плоскоклітинний рак ротової порожнини при застосуванні різних реконструктивно-відновних методик для заміщення післяопераційних дефектів дна ротової порожнини та щоки.

Матеріали та методи дослідження

Проведено порівняльний аналіз результатів оперативних втручань, виконаних 150 пацієнтам з місцево-поширеним плоскоклітинним раком слизової оболонки дна ротової порожнини та щоки, що перебували на лікуванні у відділенні пухлин голови та шиї Національного інституту раку у період 2010–2018 рр. Чоловіків було 134 (89,3%), жінок — 16 (10,7%). Стадію III (T2N1M0, T3N0-1M0) діагностовано у 88 (58,7%) пацієнтів, стадію IV (T2-3N2M0, T4N1-2M0) — у 62 (41,3%) хворих.

Усім пацієнтам проведено хірургічне лікування в обсязі видалення первинної пухлини, шийної лімфодисекції, реконструкції дна ротової порожнини та щоки. Пацієнти були поділені на групи залежно від типу післяопераційного дефекту після видалення первинної пухлини. Виділено групи пацієнтів з наступними типами дефектів: поверхневий дефект дна ротової порожнини (зі збереженням щелепно-під’язикового м’яза) — у 29 (19,3%) хворих, глибокий дефект дна ротової порожнини (з резекцією щелепно-під’язикового та інших надпід’язикових м’язів) — у 65 (43,3,8%), середній (від 3 до 6 см у найбільшому вимірі) та великий (більше 6 см у найбільшому вимірі) дефекти слизової оболонки щоки — у 56 (37,4%) випадках.

Пластичне заміщення поверхневих дефектів дна ротової порожнини із застосуванням НГК (група НГК) виконано у 14 пацієнтів, пластичне заміщення поверхневих дефектів дна ротової порожнини із застосуванням модифікованого ШМКП (група ШМКП) — у 15 хворих.

Пластичне усунення глибоких дефектів дна ротової порожнини із застосуванням ШМККМ (група ШМККМ) виконано у 31 пацієнта, пластичне усунення глибоких дефектів дна ротової порожнини із застосуванням модифікованого ШМКВГМ (група ШМКВГМ) — у 34 хворих.

У 26 пацієнтів проведено реконструкцію щоки із застосуванням фасціальних клаптів — КЖТЩ та ФАСТК (група ФК), у 30 хворих — із застосуванням шкірних клаптів — модифікованого ШМКП та КНА (група ШК). У групі ФК середні дефекти слизової оболонки щоки після видалення первинної пухлини заміщали КЖТЩ, великі — ФАСТК. У групі ШК середні дефекти слизової оболонки щоки після видалення первинної пухлини заміщали ШМКП, великі — КНА.

Критерії включення хворих до дослідження:

• хворі з резектабельним плоскоклітинним раком слизової оболонки дна ротової порожнини та щоки III–IV стадій, яким виконано хірургічне втручання з пластичним заміщенням дефекту васкуляризованим клаптем.

Критерії виключення з дослідження:

• відмова пацієнта від участі в дослідженні;
• наявність віддалених метастазів;
• інше злоякісне новоутворення в анамнезі;
• проведена перед оперативним втручанням променева або хіміопроменева терапія;
• тяжка супутня патологія, визначена як протипоказання до проведення реконструктивної операції.

НГК, КЖТЩ, ФАСТК та КНА виділяли за загальноприйнятою методикою. Модифікований ШМКП виділяли наступним чином: ніжку клаптя маркували на 1,5–2 см нижче нижнього краю нижньої щелепи, а шкірну частину, відповідно до розмірів дефекту, вертикально до ключиці; дисекцію виконували включаючи в склад клаптя шкіру, поверхневий жировий шар, підшкірний м’яз, глибокий жировий шар, фасцію кивального м’яза; зберігали субментальну артерію і вену (якщо це було можливо при проведенні шийної дисекції), лицеву артерію і вену; зовнішню яремну вену перев’язували і перетинали у надключичній ділянці та включали у склад клаптя; з шкірної частини клаптя, яка при його транспозиції буде знаходитися в тунелі, видаляли лише епідерміс для збереження внутрішньодермального судинного сплетення, що дозволило забезпечити його кровопостачання з двох джерел: артеріальних перфорантів судинного сплетення глибокого жирового шару та внутрішньодермального судинного сплетення; транспозицію клаптя проводили субмандибулярно (для реконструкції дна ротової порожнини) або супрамандибулярно (для реконструкції щоки).

Модифікований ШМКВГМ виділяли в такий спосіб: шкірну частину клаптя окреслювали горизонтально під сосково-ареолярним комплексом; прикріплення грудного м’яза до ребер та нижньої частини грудини перетинали; дисекцію клаптя проводили в дистально-проксимальному напрямку між великим та малим грудними м’язами послідовно перетинаючи м’язові волокна; треті міжреберні перфоранти внутрішньої грудної артерії включали у клапоть, перев’язуючи та перетинаючи їх безпосередньо в місці виходу з грудної стінки; м’язові волокна великого грудного м’яза перетинали горизонтально, у місці, де чітко ідентифікуються кінцеві відділи грудної гілки торако-акроміальної артерії, зберігаючи цілісність його ключичної та частково грудинно-ребрової частин; судинну «ніжку» виділяли селективно під збереженою частиною м’яза до місця її відходження від пахвових судин; після перев’язки перфорантів торако-акоміальної артерії до ключичної частини м’яза перетинали ключично-грудну фасцію, горизонтально розтинали грудний м’яз під ключицею та формували тунель; транспозицію клаптя до дефекту проводили через підм’язовий тунель на передній грудній стінці, над ключицею та підшкірний тунель на шиї.

Порівнювали функціональний статус та якість життя хворих. Функціональний статус вивчали за шкалою функціонування для хворих на рак голови та шиї (Performance Status Scale for Head and Neck Cancer Patients — PSS-HN) через 6 та 12 міс після хірургічного лікування. Якість життя оцінювали за опитувальником якості життя Вашингтонського Університету (University of Washington Quality of Life questionnaire, version 4 — UW-QOL v4) через 6 та 12 міс після хірургічного лікування.

Статистичний аналіз результатів дослідження проводився в пакеті MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software bvba, Бельгія, 1993–2018 рр.).

Для представлення кількісних ознак розраховували середнє значення показника () та його середньоквадратичне відхилення (±SD), якісних — частоту ознаки (%). Кількісні ознаки порівнювали з використанням критерію Стьюдента (у разі нормального закону розподілу) або критерію Вілкоксона (W) (у разі закону розподілу, відмінного від нормального). Розподіл на нормальність перевіряли за критерієм Шапіро — Уілка. Для порівняння якісних показників використовували критерій хі-квадрат (з урахуванням поправки Йєйтса). Для оцінки клінічного ефекту розраховували його величину та 95% довірчий інтервал (ДІ). Критичним рівнем значущості вважали α_кр.=0,05.

Результати

Пластичне усунення поверхневих дефектів дна ротової порожнини. Статистично значущих відмінностей між групою НГК та групою ШМКП за віком, статтю, TNM, стадією захворювання, ад’ювантним лікуванням не встановлено (p>0,05 для всіх порівнянь).

У дослідженні встановлено вірогідно (p=0,006) вищий функціональний результат за показником повноцінності дієти шкали PSS-HN через 12 міс після хірургічного лікування у хворих групи ШМКП порівняно з групою НГК (75,7±13,4% та 60,8±9,0% відповідно) та вірогідно (p=0,04) вищий функціональний результат за показником харчування на людях у хворих групи ШМКП порівняно з групою НГК (80,4±14,5% та 68,8±11,3% відповідно). Статистично значущих відмінностей за показником зрозумілості мови шкали PSS-HN між групами хворих не виявлено (p>0,05). Результат пластичного заміщення поверхневого дефекту дна ротової порожнини модифікованим ШМКП представлено на рис. 1.

Рис. 1. Пластичне заміщення поверхневого дефекту дна ротової порожнини модифікованим ШМКП

При проведенні порівняльного аналізу якості життя за опитувальником UW-QOL v4 через 12 міс після хірургічного лікування було виявлено вірогідно (p=0,02) вище значення показника зовнішнього вигляду у хворих групи ШМКП порівняно з групою НГК (82,1±11,7% та 70,8±9,7% відповідно) та вірогідно (p=0,03) вище значення показника жування у хворих групи ШМКП порівняно з групою НГК (78,6±25,7% та 54,2±25,7% відповідно). Статистично значущих відмінностей за показниками болю, активності, відпочинку, мови, плеча, смаку, слини, настрою, занепокоєння та загальних питань опитувальника UW-QOL v4 між групами хворих не встановлено (p>0,05 для всіх порівнянь) (табл. 1).

Таблиця 1. Якість життя пацієнтів через 6 та 12 міс після хірургічного лікування

Якість життя за опитувальником UW-QOL v4,%	±SD				Рівень значимості відмінності між групами, p
	Група НГК		Група ШМКП
	Через 6 міс (n=14)	Через 12 міс (n=12)	Через 6 міс (n=15)	Через 12 міс (n=14)	Через 6 міс	Через 12 міс
Біль	82,1±18,2	87,5±13,1	81,7±14,8	83,9±12,4	0,85	0,47
Зовнішній вигляд	71,4±9,1	70,8±9,7	81,7±11,4	82,1±11,7	0,02	0,02
Активність	85,7±12,8	87,5±13,1	88,3±12,9	91,1±12,4	0,58	0,47
Відпочинок	83,9±12,4	85,4±12,9	90±12,7	89,3±12,8	0,2	0,44
Ковтання	85,7±12,8	83,3±12,3	86,7±12,9	89,3±12,8	0,84	0,23
Жування	57,1±26,7	54,2±25,7	80±25,4	78,6±25,7	0,03	0,03
Мова	85±15,6	85±15,7	92±13,7	93,6±12,8	0,2	0,13
Плече	87,1±15,4	87,5±15,4	82±15,2	80,7±14,9	0,36	0,26
Смак	55,7±19,9	56,7±19,7	56,7±19,5	64,3±14,5	0,89	0,26
Слина	47,9±24,2	53,3±20,6	47,3±26,9	53,6±24,1	>0,99	0,88
Настрій	71,4±16,6	75±15,1	78,3±8,8	82,1±11,7	0,16	0,2
Занепокоєння	74,3±10,9	72,5±8,7	78±13,7	78,6±14,1	0,42	0,2
Загальні питання: А	51,8±6,7	54,2±9,7	55±10,4	57,1±11,7	0,32	0,48
В	50±10,4	51,7±10,3	57,3±7	57,1±7,3	0,04	0,12
С	52,9±12,7	53,3±13	60±13,1	61,4±12,3	0,14	0,11

Примітка: А — У порівнянні з місяцем до того, як у Вас виявили рак, як би Ви оцінили стан здоров’я? В — Як би Ви оцінили стан Вашого здоров’я протягом останніх 7 днів? С — Загальна якість життя протягом останніх 7 днів.

Пластичне усунення глибоких дефектів дна ротової порожнини. Статистично значущих відмінностей між групою ШМККМ та групою ШМКВГМ за віком, статтю, TNM, стадією захворювання, ад’ювантним лікуванням не встановлено (p>0,05 для усіх порівнянь).

Встановлено вірогідно (p<0,001) вищий функціональний результат за показником повноцінності дієти шкали PSS-HN через 12 міс після хірургічного лікування у хворих групи ШМКВГМ порівняно з групою ШМККМ (56,9±9,3% та 44±8,2% відповідно) та вірогідно (p=0,005) вищий функціональний результат за показником харчування на людях у хворих групи ШМКВГМ порівняно з групою ШМККМ (72,4±12,2% та 62±12,7% відповідно). Статистично значущих відмінностей за показником зрозумілості мови шкали PSS-HN між групами хворих не виявлено (p>0,05). Результат пластичного заміщення глибокого дефекту дна ротової порожнини модифікованим ШМКВГМ представлено на рис. 2.

Рис. 2. Пластичне заміщення глибокого дефекту дна ротової порожнини модифікованим ШМКВГМ

При проведенні порівняльного аналізу якості життя за опитувальником UW-QOL v4 через 12 міс після хірургічного лікування було встановлено: вірогідно (p=0,01) вище значення показника зовнішнього вигляду у хворих групи ШМКВГМ порівняно з групою ШМККМ (68,1±11,4% та 57±17% відповідно); вірогідно (p=0,01) вище значення показника жування у хворих групи ШМКВГМ порівняно з групою ШМККМ (56,9±17,5% та 44±16,6% відповідно); вірогідно (p<0,001) вище значення показника настрою у хворих групи ШМКВГМ порівняно з групою ШМККМ (76,7±6,4% та 65,4±12,4% відповідно); вірогідно (p=0,01) вище значення показника загальної якості життя у хворих групи ШМКВГМ порівняно з групою ШМККМ (60±12% та 52±10% відповідно). Статистично значущих відмінностей за показниками болю, активності, відпочинку, мови, плеча, смаку, слини, занепокоєння та загальних питань (стану здоров’я) опитувальника UW-QOL v4 між групами хворих не встановлено (p>0,05 для всіх порівнянь) (табл. 2).

Таблиця 2. Якість життя пацієнтів через 6 та 12 міс після хірургічного лікування

Якість життя за опитувальником UW-QOL v4,%	±SD				Рівень значимості відмінності між групами, p
	Група ШМККМ		Група ШМКВГМ
	Через 6 міс (n=31)	Через 12 міс (n=25)	Через 6 міс (n=34)	Через 12 міс (n=29)	Через 6 міс	Через 12 міс
Біль	70,2±16,4	72±19,5	69,9±17,2	73,3±18,8	0,91	0,79
Зовнішній вигляд	62,1±16,9	57±17	72,1±11,9	68,1±11,4	0,01	0,01
Активність	71±15,9	74±13,5	72,1±14,8	75,9±12,5	0,75	0,6
Відпочинок	68,5±11,1	69±14,9	70,6±9,7	72,4±10,2	0,43	0,27
Ковтання	69,2±15,3	72,4±13,7	74,6±13,4	77,6±7,7	0,09	0,12
Жування	43,5±17	44±16,6	55,9±16,4	56,9±17,5	0,01	0,01
Мова	67,1±21,5	71,6±16,8	72,4±20,2	77,9±16,8	0,31	0,16
Плече	75,2±17,9	71,2±19,6	70,6±18,9	69,7±19,7	0,32	0,77
Смак	53,2±20,1	63,6±15	54,7±19,7	64,5±14	0,76	0,82
Слина	48,1±26,3	60,4±17,4	47,6±25,7	59±18,2	0,93	0,77
Настрій	65,3±19	65,4±12,4	75±15,1	76,7±6,4	0,03	<0,001
Занепокоєння	68,1±14,7	70±0	72,1±15,1	74,1±10,5	0,26	0,06
Загальні питання: А	53,2±14,1	52±6,9	55,9±12,4	53,4±11	0,45	0,54
В	53,5±9,5	52,8±9,8	55,3±8,6	55,2±8,7	0,44	0,35
С	55,5±14,3	52±10	64,1±9,6	60±12	0,01	0,01

Примітка: А — У порівнянні з місяцем до того, як у Вас виявили рак, як би Ви оцінили стан здоров’я? В — Як би Ви оцінили стан Вашого здоров’я протягом останніх 7 днів? С — Загальна якість життя протягом останніх 7 днів.

Пластичне заміщення дефектів слизової оболонки щоки. Статистично значущих відмінностей між групою ФК та групою ШК за віком, статтю, локалізацією, типом дефекту, TNM, стадією захворювання, ад’ювантним лікуванням не встановлено (p>0,05 для всіх порівнянь).

У дослідженні встановлено вірогідно (p=0,007) вищий функціональний результат за показником повноцінності дієти шкали PSS-HN через 12 міс після хірургічного лікування у хворих групи ШК порівняно з групою ФК (71,9±14,4% та 61,7±15%, відповідно). Статистично значущих відмінностей за показниками харчування на людях та зрозумілості мови шкали PSS-HN між групами хворих не виявлено (p>0,05 для обох порівнянь). Результати пластичного усунення середнього та великого дефектів щоки модифікованим ШМКП та КНА представлено на рис. 3, 4.

Рис. 3. Пластичне усунення середнього дефекту щоки модифікованим ШМКП

Рис. 4. Пластичне усунення великого дефекту щоки модифікованим КНА

При проведенні порівняльного аналізу якості життя за опитувальником UW-QOL v4 через 12 міс після хірургічного лікування було виявлено вірогідно (p=0,03) вище значення показника жування у хворих групи ШК порівняно з групою ФК (72,2±25,3% та 52,2±31,9%, відповідно) та вірогідно (p=0,002) вище значення показника занепокоєння у хворих групи ШК порівняно з групою ФК (75,9±19,1% та 55,2±24,1% відповідно). Статистично значущих відмінностей за показниками болю, зовнішнього вигляду, активності, відпочинку, мови, плеча, смаку, слини, настрою та загальних питань опитувальника UW-QOL v4 між групами хворих не встановлено (p>0,05 для всіх порівнянь) (табл. 3).

Таблиця 3. Якість життя пацієнтів через 6 та 12 міс після хірургічного лікування

Якість життя за опитувальником UW-QOL v4,%	±SD				Рівень значимості відмінності між групами, p
	Група ФК		Група ШК
	Через 6 міс (n=26)	Через 12 міс (n=23)	Через 6 міс (n=30)	Через 12 міс (n=27)	Через 6 міс	Через 12 міс
Біль	75±20	76,1±19,2	81,7±18,5	84,3±18,5	0,21	0,12
Зовнішній вигляд	71,2±26,2	72,8±27,1	80,8±10,8	82,4±11,6	0,24	0,37
Активність	78,8±18,3	83,7±16,2	81,7±17,3	85,2±15,9	0,57	0,74
Відпочинок	76±16,6	79,3±19,4	77,5±17,8	81,5±16,4	0,72	0,75
Ковтання	95,2±10	97,8±7,2	97,5±7,6	97,2±8	0,33	0,78
Жування	53,8±28	52,2±31,9	70±24,9	72,2±25,3	0,03	0,03
Мова	91,9±13,6	96,1±10,3	92±13,5	93,3±12,7	0,98	0,4
Плече	83,8±15,3	80±18,3	77±12,9	75,6±11,9	0,07	0,2
Смак	57,7±18,8	67,8±13,5	51,3±20,3	68,1±12,4	0,23	0,95
Слина	46,9±20,2	66,5±11,5	47,3±20,2	65,6±12,8	0,94	0,78
Настрій	66,3±17,2	66,3±14,3	72,5±15,2	73,1±16,9	0,13	0,15
Занепокоєння	50,8±24,2	55,2±24,1	68,3±20,7	75,9±19,1	0,006	0,002
Загальні питання: А	50±15,8	51,1±17,6	56,7±17,3	57,4±11,6	0,13	0,19
В	53,1±13,8	53,9±15,3	58,7±12,8	58,5±12,3	0,14	0,26
С	55,4±13	56,5±15,6	62±16,1	63±15,4	0,12	0,16

Примітка: А — У порівнянні з місяцем до того, як у Вас виявили рак, як би Ви оцінили стан здоров’я? В — Як би Ви оцінили стан Вашого здоров’я протягом останніх 7 днів? С — Загальна якість життя протягом останніх 7 днів

Висновки

1. Застосування модифікованого ШМКП для пластичного усунення поверхневих дефектів дна ротової порожнини достовірно покращує функціональний результат за показниками повноцінності дієти і харчування на людях та якість життя хворих за показниками зовнішнього вигляду і жування у порівнянні із застосуванням локального НГК.
2. Застосування регіонарного модифікованого ШМКВГМ для пластичного усунення глибоких дефектів дна ротової порожнини достовірно покращує функціональний результат за показниками повноцінності дієти та харчування на людях; якість життя хворих за показниками зовнішнього вигляду, жування, настрою та загальної якості життя у порівнянні із застосуванням ШМККМ.
3. Застосування ШК для пластичного заміщення дефектів слизової щоки достовірно покращує функціональний результат за показником повноцінності дієти; якість життя хворих за показниками жування і занепокоєння у порівнянні із застосуванням ФК.

Конфлікт інтересів: відсутній.

Усі процедури проведеного дослідження затверджені комісією з питань етики Національного інституту раку.

Список використаної літератури

• 1. Spiotto, M. T., Jefferson, G., Wenig, B., Markiewicz, M., Weichselbaum, R. R., & Koshy, M. (2017). Differences in survival with surgery and postoperative radiotherapy compared with definitive chemoradiotherapy for oral cavity cancer. A national cancer database analysis. Otolaryngology–Head and Neck Surgery, 143(7), 691–699. doi: 10.1001/jamaoto.2017.0012.
• 2. Bussu, F., Gallus, R., Navach, V., Bruschini, R., Tagliabue, M., Almadori, G., … Calabrese, L. (2014). Contemporary role of pectoralis major regional flaps in head and neck surgery. Acta otorhinolaryngologica Italica, 34(5), 327–341.
• 3. Huang, L., Gao, X., Su, T., Jiang, C. H., & Jian, X. C. (2018). Vertical platysma myocutaneous flap reconstruction for oral defects using three different incision designs: experience with 68 cases. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 47(3): 324–329. doi: 10.1016/j.ijom.2017.07.017.
• 4. Lazaridou, M., Vaxtsevanos, K., Dimitrakopoulos, I., Lazaridis, N., & Antoniades, K. (2016). Nasolabial pedicled compared with island flaps for intraoral reconstruction of oncological defects: complications, recovery of sensitivity, and assessment of quality of life. British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 54(7): 746–750. doi: 10.1016/j.bjoms.2016.04.017.
• 5. Jones, L. F., Farrar, E. M., Roberts, D. J. H., & Moor, J. W. (2019). Revisiting the sternocleidomastoid flap as a reconstructive option in head and neck surgery. The Journal of Laryngology & Otology, 133(9): 742–746. doi: 10.1017/S0022215119001592.
• 6. Sen, S., Gagagowni, J. G., Pandey, J. K., Dasgupta, P., Sahni, A., Gupta, S., … Ravi, B. (2019). Effectiveness of pectoralis major myocutaneous flap in the surgical management of oral cancer: A retrospective study. Journal of Stomatology, Oral and Maxillofacial Surgery, 120(1): 21–27. doi: 10.1016/j.jormas.2018.08.003.
• 7. Granzow, J. W., Suliman, A., Roostaeian, J., Perry, A., & Boyd, J. B. (2013). The supraclavicular artery island flap (SCAIF) for head and neck reconstruction: surgical technique and refinements. Otolaryngology–Head and Neck Surgery, 148(6): 933–940. doi: 10.1177/0194599813476670.
• 8. Bhambar, R. S., Baliga, M., Kumar, A., Jagannathan, S., Kumar, H., Kumar, R., … Singh, H. P. (2016). Revisit of Nasolabial flap in the reconstruction of defects involving the oral floor. Nigerian Journal of Surgery, 22(1): 21–25. doi: 10.4103/1117-6806.172222.
• 9. Mannelli, G., Arcuri, F., Comini, L. V., Valente, D., & Spinelli, G. (2019). Buccal Fat Pad: Report of 24 Cases and Literature Review of 1,635 Cases of Oral Defect Reconstruction. Journal for Oto-Rhino-Laryngology, Head and Neck Surgery, 81(1), 24–35. doi: 10.1159/000494027.
• 10. Perez, E., Maliakal, C., Dinh, C., & Sargi, Z. T(2019). Тhe pedicled temporoparietal fascial flap. Operative Techniques in Otolaryngology-Head and Neck Surgery, 30(2): 127–133. doi: 10.1016/j.otot.2019.04.007.
• 11. Welz, C., Canis, M., Schwenk-Zieger, S., Spiegel, J. L., Weiss, B. G., & Pilavakis, Y. (2017). Oral Cancer Reconstruction Using the Supraclavicular Artery Island Flap: Comparison to Free Radial Forearm Flap. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 75(10), 2261–2269. doi: 10.1016/j.joms.2017.02.017.
• 12. Hwang, D. S., Park, J., Kim, U. K., Park, H. R., Kim, G. C., & Ryu, M. H. (2018). Reconstruction of cheek mucosal defect with a buccal fat pad flap in a squamous cell carcinoma patient: a case report and literature review. Maxillofacial Plastic and Reconstructive Surgery, 40(1), 11. doi: 10.1186/s40902-018-0150-8.
• 13. Long. H., Xinchun. J., Xinqun. C., Tong. S., & Canhua. J. (2017). Application of muscle pedicled platysma myocutaneous flap in the reconstruction of buccal mucosa defects. West China Journal of Stomatology, 35(2), 162–166. doi: 10.7518/hxkq.2017.02.010.
• 14. Chen. H. C., & Chang. H. S. (2015). The sternocleidomastoid flap for oral cavity reconstruction: Extended indications and technical modifications. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 73(12), 2429–2439. doi: 10.1016/j.joms.2015.07.027.

Коментарів немає » Додати свій

Leave a comment

Ім’я (required)

Mail (will not be published) (required)

Сайт

CAPTCHA Code