ВСТУП

Демографічна криза в Україні значною мірою зумовлена ураженням груп населення репродуктивного віку злоякісними новоутвореннями (ЗН) статевих органів, які займають провідне місце в структурі онкологічної захворюваності. У чоловічій популяції до когорти хворих зі ЗН сечостатевих органів належить кожен п’ятий уражений раком — 20,0%; у структурі смертності від ЗН ця патологія займає друге місце — 18,8%; на обліку онкологічних закладів нині перебувають 98 495 таких пацієнтів. Найбільш вагомим у структурі захворюваності на ЗН сечостатевих органів є рак передміхурової залози, який характеризується не лише високими щорічними темпами приросту показника (5,0%), але й стабільним зростанням рівня смертності. Захворюваність на рак нирки щорічно зростає на 1,4%, а сечового міхура — знижується на 0,7%.

Використання можливостей Національного канцер-реєстру України, який накопичує персоніфіковану інформацію про всі випадки захворюваності на ЗН в Україні впродовж 20 років, дозволяє отримати достовірну характеристику не лише онкоепідеміологічної ситуації, але й проаналізувати стан надання лікувально-діагностичної допомоги хворим на рак як в цілому по Україні, так й в окремих її регіонах.

Метою проведеного дослідження є вивчення онкоепідеміологічної ситуації та стану надання онкологічної допомоги хворим зі ЗН сечостатевих органів, які займають провідне місце в структурі онкологічної захворюваності та смертності чоловічого населення України.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ дослідження

Проведено вивчення персоніфікованої інформації про 56 849 хворих зі ЗН чоловічих сечостатевих органів, в тому числі 28 669 хворих на рак передміхурової залози (С61), 12 013 — рак нирки (С64) та 16 167 — рак сечового міхура (С67), які зареєстровані в Україні з 2005 по 2015 р. Для нівелювання впливу на рівень захворюваності та смертності від раку змін у статево-віковій структурі населення України визначали три групи показників — грубий, стандартизований за світовим та українським стандартом. Показники, що характеризують стан надання онкологічної допомоги — занед­баність, дорічна летальність, охоплення спеціальним лікуванням, морфологічна верифікація, виживаність, — оцінювали за допомогою програмних засобів інформаційної технології Національного канцер-реєстру України.

Задля порівнюваності віддалених результатів лікування при ЗН в Україні з аналогічними у Європі показник 5-річної виживаності обчислювали за даними про хворих зі ЗН, зареєстрованими у 2000–2007 рр., як і у виданні Eurocare 5. Survival Analysis 2000–2007. Слід зауважити, що основні параметри онкоепідеміологічного процесу представлені для 2013 р., оскільки на повноту персоніфікованої інформації у наступні роки мали вплив наслідки анексії АР Крим та окупації частини Донецької та Луганської областей. Аналіз усіх досліджуваних параметрів проводили для України в цілому та для кожного із регіонів окремо.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вивчення розвитку онкоепідеміологічного процесу в аспекті ЗН сечостатевих органів в Україні виявило, що найбільшу за чисельністю у досліджуваній когорті становить група хворих зі ЗН передміхурової залози з грубим показником захворюваності у 2015 р. 41,00/0000; на другому місці — ЗН сечового міхура з грубим показником 20,60/0000; на третьому — ЗН нирки — 16,50/0000 (табл. 1–3).

За досліджуваний інтервал 2005–2015 рр. зростання показника захворюваності, як грубого, так і стандартизованого, спостерігалося при ЗН передміхурової залози та нирки зі збереженням сталих значень при ЗН сечового міхура. Рівень смертності має тенденцію до зростання при ЗН передміхурової залози (3,5%) та нирки (1,0%), при пухлинах сечового міхура відмічається зниження на 1,4% як грубого, так й стандартизованого показника.

Пікових значень захворюваність на рак передміхурової залози та сечового міхура набуває у віці 75–79 років; ЗН нирки — у 65–69 років; смертність чоловічого населення від ЗН сечостатевих органів зберігає аналогічні вікові особливості (рис. 1, 2).

Рис. 1. Повікові показники захворюваності на ЗН чоловічих сечостатевих органів

Рис. 2. Повікові показники смертності від ЗН чоловічих сечостатевих органів

Про поліпшення стану організації онкологічної допомоги хворим зі ЗН чоловічих сечостатевих органів свідчить зниження показника летальності до року при ЗН передміхурової залози на 6,2%, нирки — на 4,4%, сечового міхура — на 7,5%. Суттєво зріс рівень морфологічної верифікації діагнозу: на 4,8% — при ЗН нирки, на 7,4% — при ЗН сечового міхура та на 8,3% —при ЗН передміхурової залози. Охоплення спеціальним лікуванням хворих на рак чоловічих сечостатевих органів на досліджуваному інтервалі не зазнало суттєвих змін — цей показник перебуває в межах від 65,3% при ЗН нирки до 77,7% — при ЗН сечового міхура.

Вивчення структури спеціального лікування за методами показало, що домінуючим для хворих на ЗН нирки та сечового міхура залишається хірургічний (рис. 3). Встановлено, що з 2005 р. частота використання лише хірургічного методу при цих патологіях зросла відповідно з 40,2 до 51,9% і з 34,8 до 47,2% з одночасним зменшенням застосування комбінованого та комплексного підходу; при ЗН передміхурової залози частота хірургічного лікування знизилася з 45,0% у 2005 р. до 39,0% у 2015 р. Характерною особливістю спеціального лікування при ЗН передміхурової залози є значна питома вага гормонотерапії (23,9% хворих), а при ЗН сечового міхура — хіміо- та променевої терапії як складових комплексного лікування (36,1% хворих).

Рис. 3. Структура спеціального лікування хворих на рак чоловічих сечостатевих органів. ГТ — гормонотерапія; ПТ — променева терапія; ХТ — хіміотерапія

За медико-географічним аналізом ураження чоловічого населення України ЗН сечостатевих органів встановлено, що найбільший рівень захворюваності у 2013 р. зареєстровано при ЗН передміхурової залози у Херсонській області (75,20/0000); нирки — у Сумській (21,30/0000); сечового міхура — у Кіровоградській (30,50/0000). Найвищий рівень смертності від раку передміхурової залози зафіксовано у Запорізькій (23,00/0000) та Чернігівській (23,90/0000) областях; нирки — у Кіровоградській (10,80/0000) та Полтавській (10,60/0000); сечового міхура — у Кіровоградській (14,40/0000) та Сумській (13,10/0000) (табл. 4, рис. 4).

Рис. 4. Показники захворюваності та смертності від ЗН передміхурової залози (а), нирки (б), сечового міхура (в) у чоловіків, 2013 р.

Цифрами позначено адміністративні території:

а і б: 1 — Рівненська, 2 — Сумська, 3 — Вінницька, 4 — Івано-Франківська, 5 — Львівська, 6 — Донецька, 7 — Полтавська, 8 — Чернігівська, 9 — Київська, 10 — Закарпатська, 11 — Житомирська, 12 — Запорізька, 13 — Хмельницька, 14 — Дніпропетровська, 15 — Чернівецька, 16 — Тернопільська, 17 — Кіровоградська, 18 — Черкаська, 19 — Харківська, 20 — АР Крим, 21 — Одеська, 22 — Волинська, 23 — Миколаївська, 24 — м. Київ, 25 — Херсонська, 26 — Україна;

в: 1 — Закарпатська, 2 — Рівненська, 3 — Чернівецька, 4 — АР Крим, 5 — Полтавська, 6 — Житомирська, 7 — Харківська, 8 — Черкаська, 9 — Волинська, 10 — Київська, 11 — Івано-Франківська, 12 — Донецька, 13 — Сумська, 14 — Хмельницька, 15 — Херсонська, 16 — Тернопільська, 17 — Львівська, 18 — Вінницька, 19 — Дніпропетровська, 20 — Чернігівська, 21 — м. Київ, 22 — Запорізька, 23 — Миколаївська, 24 — Одеська, 25 — Кіровоградська, 26 — Україна

Стан організації онкологічної допомоги хворим зі ЗН чоловічих сечостатевих органів в регіонах України характеризується показниками занед­баності (IV стадія) злоякісного процесу, летальністю до року, охопленням спеціальним лікуванням та співвідношенням смертність/захворюваність. Встановлено, що занедбаність ЗН передміхурової залози перебуває в межах від 5,8% у Хмельницькій області до 37,0% — у Полтавській; ЗН нирки — від 11,9% у Хмельницькій області до 36,1% — у Тернопільській; ЗН сечового міхура — від 2,3% у Хмельницькій області до 16,7% — у Рівненській.

Внаслідок пізнього виявлення та неефективного лікування летальність до року при ЗН передміхурової залози досягає 24,7% у Полтавській, 24,0% — у Черкаській, 23,2% — у Сумській області. Від ЗН нирки до року помирають 31,7% хворих у Запорізькій, 31,3% — у Житомирській, 30,1% — у Херсонській області. У 2013 р. дорічна летальність хворих на рак сечового міхура в чоловічій популяції України досягала 36,1% у Рівненській області, 30,6% — в АР Крим, 29,9% — у Хмельницькій області. При цьому привертає увагу той факт, що рівень занедбаності ЗН сечового міхура у 4 рази нижчий за показник померлих до року. Такі «ножиці» у значеннях взаємопов’язаних показників можуть бути спричинені або штучним заниженням рівня занедбаності як рейтингового показника оцінки стану надання медичної допомоги, або незадовільною якістю лікування цих хворих. Найбільше виражений цей феномен у Одеській, Миколаївській, Полтавській, Хмельницькій областях та м. Києві.

Показник охоплення спеціальним лікуванням хворих зі ЗН передміхурової залози перебуває у межах від 48,2% у Рівненській до 97,5% — у Сумській області; при ЗН нирки — від 44,4% у Кіровоградській до 79,4% — у Тернопільській області; ЗН сечового міхура — від 62,1% у Рівненській до 91,1% — в Одеській області.

Вивчення показника співвідношення смертність/захворюваність виявило, що у 2013 р. його значення при ЗН передміхурової залози у цілому по Україні становило 41,5%, а у Вінницькій, Запорізькій, Рівненській, Сумській та Чернівецькій областях було зареєстровано перевищення середньоукраїнського рівня на 13–19%. У хворих зі ЗН нирки в Україні цей показник сягав 46,6%, в тому числі коливання співвідношення смертність/захворюваність перебувало в межах від 36,6% у Хмельницькій до 62,2% — в Івано-Франківській області. У хворих зі ЗН сечового міхура в Україні величина співвідношення смертність/­захворюваність становила 41,2%, у Чернігівській — 61,5%, Київській — 56,3%, Сумській — 55,4%. Отже, показник співвідношення смертність/­захворюваність як опосередкований узагальнений критерій оцінки якості лікування хворих на рак виразно підкреслює наявні недоліки та приховані негативні чинники в організації онкологічної допомоги населенню України в цілому та її окремих регіонів.

У зв’язку з цим було вивчено, в яких закладах системи охорони здоров’я України надавали спеціалізовану медичну допомогу хворим зі ЗН чоловічих сечостатевих органів (рис. 5). Встановлено, що більшість хворих цієї категорії (понад 50%) отримують медичну допомогу в закладах онкологічного профілю або загальнолікувальної мережі з ліжками для пацієнтів онкологічного профілю; 5–10% хворих були проліковані у клініках науково-дослідних інститутів. Також виявлено, що майже 30% хворих початкове лікування надано у лікувальних закладах без ліжок для пацієнтів онкологічного профілю, які не спроможні забезпечити дотримання уніфікованих клінічних протоколів первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам зі ЗН, розроблених на засадах доказової медицини, затверджених наказами Міністерства охорони здоров’я України. Внаслідок цього віддалені результати лікування за критерієм 5-річної виживаності на 20–25% відрізняються залежно від закладу надання медичної допомоги та особливо програють порівняно з аналогічними у країнах Європи (табл. 5, 6).

Рис. 5. Структура медичних закладів України, які надавали спеціальне лікування хворим на рак чоловічих сечостатевих органів. о/л — ліжка для пацієнтів онкологічного профілю

Аналіз популяційної 5-річної виживаності хворих на рак сечостатевих органів показав, що зазначений показник становить 51,9% при ЗН передміхурової залози, 42,5% — при ЗН нирки та 54,7% — при ЗН сечового міхура. Проте рівень 5-річної виживаності в областях суттєво відрізняється від середньоукраїнського. Особливо виражено це проявляється при ЗН передміхурової залози, зокрема, у Рівненській області показник 5-річної виживаності становить лише 21,2%, у Чернігівській — 30,6%, у Житомирській — 32,3%. Не досягає середньоукраїнського значення 5-річна виживаність хворих зі ЗН нирки у Чернівецькій (37,8%), Тернопільській (35,2%), Закарпатській (38,7%) областях. При ЗН сечового міхура 5-річна популяційна виживаність чоловічого населення у Рівненській області дорівнює лише 32,7%, а у Тернопільській — 41,4%. Водночас у країнах Східної Європи 5-річна виживаність хворих зі ЗН передміхурової залози сягає 72,8%, ЗН нирки — 57,6%, ЗН сечового міхура — 63,8%; у країнах Північної Європи — 84,3; 55,3 та 72,1% відповідно.

ВИСНОВКИ

Інформаційна технологія Національного канцер-реєстру дозволяє проводити масштабні дослідження стану надання онкологічної допомоги хворими на основі персоніфікованої бази даних для будь-якої нозологічної форми ЗН за статево-віковими та медико-географічними ознаками.

Рак сечостатевих органів займає провідне місце в структурі захворюваності та смертності чоловічого населення України.

Найбільшу питому вагу у зазначеній когорті хворих має рак передміхурової залози, який характеризується 5,0% щорічним приростом захворюваності.

Кожного 5-го хворого на рак передміхурової залози та рак нирки виявляють у занедбаній стадії патологічного процесу, а помирає до року кожен 5–6-й хворий.

Дефекти в організації лікувально-діагностичного процесу спричиняють низьку виживаність та передчасну летальність хворих зі ЗН сечостатевих органів.

Адреса:
Федоренко Зоя Павлівна
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Національний інститут раку,
відділення епідеміології раку
з Національним канцер-реєстром
Тел.: (044) 257-76-14
E-mail: root@ucr.kiev.ua

Коментарів немає » Додати свій

Leave a comment

Ім’я (required)

Mail (will not be published) (required)

Сайт

CAPTCHA Code