![]() |
![]() |
![]() |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Проблеми забору стовбурових клітин периферичної крові у дітей із солідними новоутвореннямиКлимнюк Г.І., Павлик С.В. , Шайда Е.В., Храновська Н.М., Ніколаєва О.В., Білоконь О.В., Іжовський О.Й., Скачкова О.В., Ротарь О.А., Ожиганов О.О. Резюме. Отримання «достатньої» кількості гемопоетичних стовбурових клітин — основна умова безпечного проведення високодозової мієлоаблятивної хіміотерапії. Саме тому мобілізація та колекція є надзвичайно важливим елементом підготовки до високодозової хіміотерапії. За даними багатьох досліджень, ймовірність неефективної колекції гемопоетичних стовбурових клітин становить 14–40%. Мета роботи — вивчити результативність мобілізації стовбурових клітин периферичної крові у дітей зі злоякісними солідними новоутвореннями. Проаналізовано мобілізаційні процедури, що проводили у 133 пацієнтів дитячого віку зі злоякісними солідними пухлинами, які проходили лікування у відділенні дитячої онкології у період з 2008 по 2013 рік. Перша мобілізаційна процедура була ефективною у 71 (53,4%) пацієнта. У 24 (18,0%) дітей отримати необхідну кількість стовбурових клітин периферичної крові не вдалося.
|
Неефективні мобілізації (n=24) | Ефективні мобілізації (n=71) | р | |||
Середнє | Min-Max | Середнє | Min-Max | ||
Вік | 8,5 | 1–17 | 5 | 1–18 | 0,35 |
Кількість курсів ХТ | 6 | 2–10 | 5 | 1–16 | 0,15 |
Встановлено, що статистично достовірної різниці між групами за віком, частотою ураження кісткового мозку, попереднім лікуванням пацієнтів (лікувальні програми до проведення мобілізації), мобілізаційними режимами не виявлено (табл. 2–4). Тільки у групі пацієнтів із саркомою Юїнга виявлено, що збільшення кількості курсів проведеної ХТ призводить до зниження результативності мобілізації (див. табл. 3).
Таблиця 2. Характеристика пацієнтів у аналізованих групах (нейробластома)
Неефективні мобілізації (n=4) | Ефективні мобілізації (n=27) | р | |||
Середнє | Min-Max | Середнє | Min-Max | ||
Вік | 2,5 | 1–4 | 3,3 | 1–6 | 0,42 |
Кількість курсів ХТ | 6,0 | 3–8 | 5,9 | 2–14 | 0,65 |
Таблиця 3. Характеристика пацієнтів у аналізованих групах (саркома Юїнга/ПНЕП)
Неефективні мобілізації (n=10) | Ефективні мобілізації (n=18) | р | |||
Середнє | Min-Max | Середнє | Min-Max | ||
Вік | 14,8 | 12–17 | 12,7 | 1–17 | 0,15 |
Кількість курсів ХТ | 6,5 | 5–10 | 4,7 | 2–16 | 0,04 |
Таблиця 4. Характеристика пацієнтів у аналізованих групах (саркоми м’яких тканин)
Неефективні мобілізації (n=3) | Ефективні мобілізації (n=13) | р | |||
Середнє | Min-Max | Середнє | Min-Max | ||
Вік | 4,2 | 2–6 | 7,1 | 1–18 | 0,5 |
Кількість курсів ХТ | 5,2 | 3–8 | 6,0 | 1–11 | 0,64 |
Середній вік пацієнтів із саркомою Юїнга/ПНЕП у групі, в якій мобілізації були неефективними, становив 14,8 року, а у групі з ефективними мобілізаційними процедурами — 12,7 року. Середня кількість курсів ХТ до мобілізації у цих групах становили 6,5 та 4,7 відповідно. Ця різниця статистично достовірна.
У пацієнтів із саркомами м’яких тканин залежність від віку протилежна. Середній вік хворих на саркоми м’яких тканин у групі неефективних мобілізацій становив 4,2 року, а в групі ефективних мобілізацій — 7,1 року.
Отримання достатньої кількості СКПК залишається важливим етапом у підготовці до ВДХТ при лікуванні дітей зі злоякісними солідними новоутвореннями. Вік пацієнтів та інтенсивність попереднього лікування не впливають на результативність мобілізаційної процедури. Неефективність мобілізації СКПК у певної групи хворих, ймовірно, пов’язана з індивідуальними їх особливостями (макро- та мікрооточення ГСК). Підвищення ефективності цієї процедури можна чекати від введення в клінічну практику нових препаратів, що впливають на молекулярні механізми мобілізації ГСК у кістковому мозку.
1. Stiff P., Gingrich R., Luger S. et al. (2000) A randomized phase 2 study of PBPC mobilization by stem cell factor and filgrastim in heavily pretreated patients with Hodgkin’s disease or non-Hodgkin’s lymphoma. Blood Marrow Transplant, 26: 471–481.
2. Li J., Zhang W., Duan M.-H. et al. (2013) PBSC mobilization in newly diagnosed patients with POEMS syndrome: outcomes and prognostic factors. Blood Marrow Transplant, 48: 233–237.
3. Watts M.J., Ings S.J., Leverett D. (2000) ESHAP and G-CSF is a superior blood stem cell mobilizing regimen compared to cyclophosphamide 1.5 g mÐ2 and G-CSF for pre-treated lymphoma patients: a matched pairs analysis of 78 patients. Brit. J. Cancer, 82(2): 278–282.
4. Nervi B., Link D.C., Di Persio J.F. (2006) Cytokines and hematopoietic stem cell mobilization. J. Cell Biochem., 99(3): 690–705.
5. Gieryng A., Bogunia-Kubik K. (2007) The role of the SDF-1-CXCR4 axis in hematopoiesis and the mobilization of hematopoietic stem cells to peripheral blood. Postepy Hig. Med. Dosw. (Online), 13(61): 369–383.
6. Pelus L.M., Bian H., Fukuda S. et al. (2005) The CXCR4 agonist peptide, CTCE-0021, rapidly mobilizes polymorphonuclear neutrophils and hematopoietic progenitor cells into peripheral blood and synergizes with granulocyte colony-stimulating factor. Exp. Hematol., 33(3): 295–307.
7. Kronenwett R., Martin S., Haas R. (2001) The role of citokines and adhesion molecules for mobilization of peripheral blood stem cells. Stem Cell., 18: 320–330.
8. Petit I., Szyper-Kravitz M., Nagler A. et al. (2002) G-CSF induces stem cell mobilization by decreasing bone marrow SDF-1 and up-regulating CXCR4. Nat. Immunol., 3: 687–694.
9. Broxmeyer H.E., Hangoc G., Cooper S. et al. (2007) AMD3100 and CD26 modulate mobilization, engraftment, and survival of hematopoietic stem and progenitor cells mediated by
the SDF-1/CXCL12-CXCR4 axis. Ann. N. Y. Acad. Sci.,1106: 1–19.
10. Broxmeyer H.E., Orschell C.M., Clapp D.W. et al. (2005) Rapid mobilization of murine and human hematopoietic stem and progenitor cells with AMD3100, a CXCR4 antagonist. J. Exp. Med., 201(8): 1307–1318.
11. Liles W.C., Rodger E., Broxmeyer H.E. et al. (2005) Augmented mobilization and collection of CD34+ haematopoietic cells from normal human volunteers stimulated with granulocyte-colony-stimulating factor by single-dose administration of AMD3100, a CXCR4 antagonist. Transfusion, 45(3): 295–300.
12. Hess D.A., Bonde J., Craft T.P. et al. (2007) Human progenitor cells rapidly mobilized by AMD3100 repopulate NOD/SCID mice with increased frequency in comparison to cells from the same donor mobilized by granulocyte colony stimulating factor. Biol. Blood Marrow Transplant., 13(4): 398–411.
13. Fukuda S., Bian H., King A.G. et al. (2007) The chemokine GRObeta mobilizes early hematopoietic stem cells characterized by enhanced homing and engraftment. Blood, 110(3): 860–869.
14. Chen A.I., Bains T., Murray S. et al. (2012) Clinical experience with a simple algorithm for plerixafor utilization in autologous stem cell mobilization. Bone Marrow Transplantation, 47: 1526–1529.
15. Shimizu N., Sakaida E., Ohwada C. et al. (2012) Mobilization of PBSCs in poor mobilizers with POEMS syndrome using G-CSF with plerixafor. Bone Marrow Transplantation, 47: 1587–1588.
16. Attolico I., Pavone V., Ostuni A. et al. (2012) Plerixafor added to chemotherapy plus G-CSF is safe and allows adequate PBSC collection in predicted poor mobilizer patients with multiple myeloma or lymphoma. Biol. Blood Marrow Transplant., 18: 241–249.
17. Serke S., Johnsen H.E. (2001) A European reference protocol for quality assessment and clinical validation of autologous haematopoietic blood progenitor and stem cell grafts. Bone Marrow Transplant., 27: 463–470.
Национальный институт рака, Киев
Резюме. Получить «достаточное» количество гемопоэтических стволовых клеток — главное условие безопасного проведения высокодозной миелоаблятивнуой химиотерапии. Именно поэтому мобилизация и коллекция является чрезвычайно важным элементом подготовки к высокодозной химиотерапии. По данным многих исследований, вероятность неэффективной коллекции гемопоэтических стволовых клеток составляет 14–40%. Цель работы — изучить результативность мобилизации стволовых клеток периферической крови у детей со злокачественными солидными новообразованиями. Проанализированы мобилизационные процедуры, которые проводились у 133 пациентов детского возраста со злокачественными солидными опухолями, которые проходили лечение в отделении детской онкологии в период с 2008 по 2013 год. Первая мобилизационная процедура была эффективной у 71 (53,4%) пациента. У 24 (18,0%) детей получить необходимое количество стволовых клеток периферической крови не удалось.
стволовые клетки периферической крови, мобилизация, коллекция стволовых клеток периферической крови, солидные новообразования у детей, высокодозная химиотерапия.
Адреса:
Павлик Сергій Володимирович
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Національний інститут раку
Тел.: (044) 259-01-85
Факс: (044) 259-02-73
E-mail: pavlyksv@yandex.ru
Leave a comment