На сьогодні в Україні, як і в усьому світі, проблема онкологічних захворювань є надзвичайно актуальною. Забезпечення адекватної, ефективної та прийнятної з економічного погляду медичної допомоги хворим зі злоякісними новоутвореннями завжди є одним із пріоритетів охорони здоров’я населення. Існуюча тенденція зростання поширеності, захворюваності, смертності, інвалідності від злоякісних новоутворень та зниження виживання в Україні свідчить про необхідність удосконалення всіх ланок протиракової боротьби.

Близько 90 тис. жителів України щороку помирають від раку, причому 35% із них — особи працездатного віку. Через запізнілу діагностику онкологічних захворювань залишається високим відсоток онкологічних хворих — 32,5%, які помирають протягом першого року після встановлення діагнозу. Рівень онкологічної допомоги населенню України все ще не відповідає реальним потребам і сучасним вимогам. Лише 69% первинних хворих охоплено спеціальним лікуванням, одна з причин — його висока собівартість.

Діагностика і лікування хворих зі злоякісними новоутвореннями — дуже складний та надто дороговартісний процес. Покрити витрати на діагностику та лікування онкологічної недуги, враховуючи низький рівень життя в Україні, не може більшість таких хворих.

Міжнародний досвід свідчить, що практично в жодній країні житель із середнім статком не спроможний самостійно покривати витрати на високовартісне лікування онкологічної патології. В усьому світі широко застосовується практика створення фондів, громадських організацій, а також державних цільових програм.

Державна цільова програма — це комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, спрямованих на розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки чи адміністративно-територіальних одиниць, що здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за термінами виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням. Одночасно з розробкою та затвердженням на законодавчому рівні державної програми постає питання оцінки її ефективності.

За останні роки удосконалення онкологічної допомоги населенню в Україні, зокрема її організаційних аспектів, відбувалося завдяки дослідженням багатьох авторів, однак при всій своїй цінності вони стосуються переважно особливостей поширення захворювання на злоякісні новоутворення, удосконалення методів діагностики, лікування окремих форм злоякісних пухлин, різних сфер функціонування онкологічних закладів.

Донині відсутні дослідження, присвячені питанню необхідності розробки критеріїв оцінки ефективності виконання програм з онкології в Україні та механізмів їх впровадження, а окремі публікації відображають лише потребу в здійсненні таких розробок і не віддзеркалюють у повному обсязі їх соціальну та економічну значущість.

Вирішення цієї загальнонаціональної проблеми потребує значних раціональних змін в організації онкологічної допомоги та переходу на передові новітні реабілітаційні технології, нові критерії оцінки з науковою перевіркою кожного запропонованого показника. Необхідно також розробити шляхи контрольованості виконання бюджетних програм з онкології, визначити відповідні достовірні маркери оцінки надійності, повноти матеріалів з виконання програми і здійснити на основі аналітичних інспекцій техніко-економічний моніторинг застосування таких програм.

Важливим є те, що бюджетні програми з онкології, як і з інших галузей охорони здоров’я України, досі фінансуються недостатньо, а окремі їх розділи взагалі не одержують коштів. Недофінансування державних програм в умовах дефіциту бюджету призводить до невиконання в повному обсязі завдань і заходів та, як наслідок, до зниження їх ефективності та якості надання медичної допомоги населенню.

На сьогодні критерії оцінки ефективності виконання державних програм з онкології в Україні відсутні, що унеможливлює отримання точної інформації про хід і проміжні результати розв’язання поточних завдань, а також прийняття нових рішень щодо коригування подальшого процесу реалізації заходів із визначенням термінів їх проведення в умовах недостатнього фінансування.

Сучасна наука і практика проведення державного аудиту виконання бюджетних програм у медицині поступово запроваджує в дію систему аналітичних показників для оцінки та визначення стану їхньої реалізації та ефективності. Однак варіативність напрямів таких програм потребує прискіпливого відбору та розробки якісних і кількісних критеріїв результативності та ефективності для кожної з них із затвердженням їх переліку у відповідному нормативно-правовому акті.

Необхідно зазначити, що наявність у програмі чітких кількісних критеріїв і показників її виконання забезпечує можливість здійснення об’єктивного моніторингу та контролю за використанням бюджетних коштів. Відсутність кількісних індикаторів не дає змоги провести повноцінний аналіз держаних цільових програм і оцінити рівень їх реалізації на основі відповідності проміжним показникам результативності й ефективності та призводить до суб’єктивізму при прийнятті рішень щодо оцінки виконання програми і до втрати контролю за цим процесом.

Центральне місце у визначенні ступеня ефективності використання бюджетних коштів має зайняти узагальнюючий (інтегральний) показник, який би відображав підсумкові результати сумісної дії окремих чинників, що характеризують різні аспекти ефективності та відображаються у певній системі показників.

В Україні контроль за виконанням державних програм здійснюється на основі Закону України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 р. № 1621-IV, завданнями якого, окрім вчасної реалізації заходів та цільового використання коштів, є

досягнення цільових показників. Оскільки виконання заходів соціальної політики відбувається в умовах дефіциту бюджетних ресурсів, проблема підвищення ефективності використання бюджетних коштів є ­завжди актуальною, і на практиці основну увагу приділяють саме фактові цільового витрачання бюджетних ресурсів. Для моніторингу та оцінювання ефективності програм зазвичай використовують паспорти бюджетних програм, які в Україні вперше запроваджено в 2002 р. Однак лише моніторинг цільового використання бюджетних коштів не може повною мірою відобразити ефективність виконання державної програми, оскільки не менш важливим аспектом є досягнення результативних показників, визначених у відповідних наукових дослідженнях та затверджених директивними документами Міністерства охорони здоров’я України.

Адреса:
Михайлович Юрій Йосипович
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Національний інститут раку
Тел.: +38 (044) 257-60-68
E-mail: michailovich@unci.org.ua

Коментарів немає » Додати свій

Leave a comment

Ім’я (required)

Mail (will not be published) (required)

Сайт

CAPTCHA Code