Оцінка якості життя пацієнтів після цистектомії з формуванням ортотопічного сечового міхура
Яцина О.І., Вітрук Ю.В., Стаховський О.Е., Кононенко О.А., Гаврилюк О.М.
Оцінка якості життя хворих після цистектомії з формуванням ілеального артифіційного сечового міхура (АСМ) є однією з основних ознак, яка характеризує ефективність проведеного лікування.
Мета дослідження — провести порівняльну оцінку якості життя хворих, які перенесли радикальну цистектомію (РЦ) з ілеонеоцистопластикою в модифікації клініки («Double U») з урахуванням адаптаційних можливостей створеного сечового міхура залежно від тривалості післяопераційного періоду.
Ретроспективному аналізу піддано 47 хворих з інвазивним раком сечового міхура, якими було виконано РЦ з формуванням АСМ із 40–50 см тонкої кишки. Для оцінки якості життя використано загальноприйняту форму SF-36 (Medical Outcomes Study-Short Form), адаптовану саме для цієї категорії хворих. Оцінку проводили за бальною системою через 3; 6; 12 і 24 міс після операції.
При оцінці якості життя через 3 міс після операції відзначено достовірне підвищення показника болю в тілі, а також соціальної активності та впливу емоційного стану внаслідок емоційного підйому, надії на зцілення, більшої підтримки друзів і родичів. При цьому показники фізичного і психічного, а також загального стану достовірно знижувалися. Уже через 3 міс після РЦ із формуванням ілеального АСМ відзначалося достовірне зниження показників загального здоров’я, життєвих сил, фізичного та психічного стану, що свідчило про тяжкість перенесеного оперативного лікування та післяопераційного періоду при недостатній адаптації хворих до нинішнього стану здоров’я. Усі хворі відзначили негативний вплив підвищення ролі емоційного стану, оцінки життєвих сил за рахунок значної втоми.
У цілому, стан фізичного здоров’я через 3 міс після РЦ з утворенням ілеального АСМ за методом «Double-U» знизився на 6,9%, а стан психічного здоров’я підвищився на 29,2%.
Через 6 міс після операції достовірно підвищилися показники фізичного стану за рахунок збільшення видів фізичної активності, а психічного стану — внаслідок зниження показників нервового напруження, здатності виконувати більший обсяг роботи і підвищення громадської активності. Однак знизився показник рівня життєвих сил і ролі емоційного стану. Більше половини пацієнтів повернулися до своїх звичних занять, чому сприяло адекватне утримання сечі в денний час і відновлення акту сечовипускання.
Однак лише через 12 міс достовірно підвищилися, перевищивши показники якості життя до операції, рівні фізичного стану, життєвих сил, громадської активності, психічного здоров’я. При цьому значно знизився вплив фізичного стану, больових відчуттів та емоційного стану. Отримані дані свідчать про те, що якість життя пацієнтів, які перенесли радикальне реконструктивне хірургічне втручання, відновлюється протягом 12 міс післяопераційного періоду.
Через 24 міс якість життя достовірно підвищилася, перевищивши дані до операції. Показники фізичного стану і життєвих сил зросли, а показник суспільної активності дещо знизився порівняно з відповідним у 12 міс, але достовірно перевищував показник 3 міс. Це корелює з тим фактом, що всі хворі через 24 міс займалися суспільно корисною працею. Поліпшився також психічний стан порівняно з 12 міс після РЦ. Знизився вплив фізичного стану, больових відчуттів. Значення впливу емоційного стану дещо зросло порівняно з минулим показником. Усі пацієнти, крім одного, спокійно утримували сечу вдень. При кашлі та напруженні 3 пацієнти відзначали підтікання сечі, неутримання сечі в нічний час, що потребувало 1–2 візитів до туалету вночі.
Зважаючи на те, що достовірної різниці між якістю життя через 12 та 24 міс після лікування немає, достатнім періодом для повної адаптації пацієнтів після РЦ із формуванням ілеального АСМ можна вважати 1 рік.
Отримані дані з використанням опитувальника SF-36 у цієї когорти хворих вказують на потребу у створенні сучасних реабілітаційних методів, які сприяли б якнайшвидшому відновленню якості життя пацієнтів.
Leave a comment