Ефективність схем хіміотерапії другої лінії у пацієнтів з рецидивними та рефрактерними формами неходжкінських лімфом
Філоненко К.С., Титоренко І.Б., Новосад І.О., Степанішина Я.А., Крячок І.А.
Рецидивні і рефрактерні форми (РРФ) неходжкінських лімфом (НХЛ) реєструють у більш ніж 30% пацієнтів після проведення хіміотерапії (ХТ) І лінії. Ефективність лікування за стандартними схемами є незадовільною і потребує інтенсифікації терапії цієї категорії хворих.
Мета дослідження — поліпшити лікування хворих на РРФ НХЛ шляхом інтенсифікації лікування.
60 хворим на РРФ НХЛ дослідної групи проведено лікування за схемами сальвадж-терапії (СТ): платиновмісними (RDHAP/DHAP) (ПВ) або гемцитабінвмісними (RGVP/GVP) (ГВ) режимами. Групу контролю обрано ретроспективно. У неї ввійшли 60 хворих, що отримували лікування за схемами І лінії (CVD, VAMP, AVCOP, CHOP).
Рефрактерний перебіг відзначили у 36,6% пацієнтів дослідної групи і 20% — контрольної, ранній рецидив — у 33,3 і 13%, пізній рецидив — 30,1 та 67% хворих відповідно. Розроблено алгоритм лікування, згідно з яким пацієнти дослідної групи отримували ПВ режими як СТ І лінії, а ГВ — як СТ ІІ лінії. Загальна відповідь на лікування становила 48% у дослідній групі та 23% — у контрольній (p<0,05). У хворих дослідної групи, які отримали лікування з ПВ режимами, загальна відповідь на терапію досягла 63,3%, у осіб, що отримували лікування з ГВ режимами, — 36,3% (p<0,05). У дослідній групі гематологічну токсичність III–IV ступеня відзначали у 43,3% хворих, які отримали лікування з ПВ режимами, і у 40% пацієнтів, які отримали лікування з ГВ режимами (p>0,05).
Розроблено алгоритм лікування, який дозволяє досягти високої ефективності терапії у пацієнтів із РРФ НХЛ. Застосування режимів СТ мало вищу ефективність, порівняно зі схемами ХТ І лінії, та прийнятну токсичність. СТ ІІ лінії із застосуванням ГВ режимів мала задовільну ефективність.
Leave a comment