Клініко-лабораторні фактори прогнозу токсичності у хворих зі злоякісними пухлинами грудної залози
Філоненко К.С., Губарева Г.О., Сивак Л.А., Свергун Н.М., Алексик О.М.
Сучасні режими хіміотерапії (ХТ)
у хворих зі злоякісними пухлинами грудної залози (ЗПГЗ) мають високу ефективність. Інтенсифікація ХТ призводить до збільшення кількості ускладнень, які часом не дозволяють дотримуватися інтенсивності режиму.
Мета — визначити фактори прогнозу токсичності ХТ при ЗПГЗ.
Об’єктом дослідження стали 146 хворих зі ЗПГЗ, що отримали 4–6 курсів ХТ за схемою FAC. Проведено комплекс клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень.
Гастроінтестинальна токсичність (ГІТ) частіше виникала у хворих у віці молодше 50 років (100% порівняно з 66% у пацієнтів, старших 50 років; р<0,001). Кардіоваскулярну токсичність (КВТ) частіше реєстрували у хворих, старших 50 років (90% порівняно з 16% у пацієнтів, молодших 50 років; р<0,001). Печінкова токсичність розвинулася у 26% хворих із І–ІІ стадією та 77% пацієнтів із ІІІ–ІV стадією, КВТ — у 42 та 84% хворих відповідно (р<0,001). Печінкову токсичність відзначено у 21% хворих із супутньою патологією та 77% — без неї, КВТ — відповідно у 41 та 74% пацієнтів (р<0,001). ГІТ виникла у 50% хворих, що отримали менше 3 курсів ХТ, та у 87% осіб, у яких проведено більше 3 курсів ХТ (р<0,001). КВТ розвинулася у 44 та 79% хворих відповідно (р<0,001). У пацієнтів, які були носіями G/G генотипу гена GSTP1, ГІТ виникла у 88,9% порівняно з хворими, які були носіями генотипу А/G (41,9%) та А/А (46,9%) (р<0,04). Генотип гена MTHFR був пов’язаний із розвитком КВТ та гематологічної токсичності. КВТ зареєстровано у 36,5% хворих із генотипом Т/Т та С/Т і 9,1% — із генотипом С/С (р<0,01). Гематологічну токсичність мали 20% хворих із генотипом С/Т та 3 пацієнтів — із С/С (р<0,04).
Найбільш значущими факторами прогнозу токсичності поліхіміотерапії у хворих зі ЗПМЗ є вік, супутні захворювання, поширеність пухлинного процесу, обсяг попереднього лікування та генотип генів GSTP1 та MTHFR.
Leave a comment