Перші результати застосування післяопераційного курсу поєднано-променевої терапії при лікуванні раку грудної залози
Згідно з сучасними вітчизняними та світовими стандартами лікування для покращання локального контролю захворювання рекомендовано проведення післяопераційного курсу променевої терапії. Однак високий ризик виникнення легеневої токсичності потребує все більшого вдосконалення підведення дози.
Метою роботи є оцінка дозового навантаження на легені при радикальному лікуванні хворих на рак грудної залози (РГЗ) при застосуванні післяопераційного курсу поєднано-променевої терапії (ППТ) та дистанційної променевої терапії (ДПТ).
На базі Всеукраїнського центру радіохірургії КЛ «Феофанія» ДУС проаналізовано лікування 20 пацієнток із РГЗ у І–ІІ стадії (pT1–2pN0–1M0), 10 — із використанням ППТ та 10 — із застосуванням ДПТ. При ППТ проводили ДПТ на лінійному прискорювачі Clinac iХ у разовій вогнищевій дозі (РВД) 2,0–2,2 Гр до сумарної вогнищевої дози (СВД) 46,0–50,0 Гр на шляхи регіонарного лімфатичного відтоку (ділянка пахвинних, підключичних та надключичних лімфатичних вузлів); контактну променеву терапію проводили на апараті GammaMed Plus із джерелом 192Ir РВД 5,0–6,0 Гр до СВД 50,0–54,0 Гр на післяопераційний рубець на глибину 0,3 см. При ДПТ за радикальною програмою РВД становила по 2,0–2,2 Гр до СВД 46,0–50,0 Гр на шляхи регіонарного лімфатичного відтоку та 50,0 Гр — на післяопераційний рубець.
При ДПТ за радикальною програмою променеве навантаження на 3 см верхівки легень становило 14,55±2,24 Гр (р>0,05). Променеве навантаження при
застосуванні ППТ на легені на ділянку об’ємом 3 см3 — 9,71±4,66 Гр (р>0,05), що є значно нижчим за толерантну дозу.
Застосування післяопераційного курсу ППТ за радикальною програмою при лікуванні РГЗ дає можливість суттєво знизити дозове навантаження на легені та підвести адекватну лікувальну дозу на заплановану ділянку опромінення.
Leave a comment