Шляхи підвищення ефективності лікування хворих на первинно неоперабельний рак грудної залози
Мета дослідження — підвищення ефективності комплексного лікування хворих на місцево-поширений первинно неоперабельний рак грудної залози (РГЗ) шляхом подолання хіміо- та радіорезистентності та посилення контролю над пухлиною.
У дослідження включено 82 хворих на місцево-поширений РГЗ ІІB–ІІІB стадії. 40 пацієнткам контрольної групи проведено 4 курси поліхіміотерапії за схемою FAC та курс дистанційної променевої терапії. Передопераційну дистанційну променеву терапію проводили на гамма-терапевтичній установці «Тератрон» та лінійному прискорювачі електронів «Clinac 2100 CD»: грудну залозу та шляхи регіонарного лімфовідтоку опромінювали в сумарній вогнищевій дозі до 40 Гр на кожну зону при разовій вогнищевій дозі 2,0 Гр 5 разів на тиждень. У 42 пацієнток основної групи хіміопроменева терапія (ХПТ) була доповнена радіомодифікаторами (фторпіримідини). Застосовували цитостатичний препарат тегафур (перорально 800 мг зранку і 400 мг увечері впродовж усього курсу ХПТ). Усі хворі одержували відповідну терапію супроводу.
Ефект від цитостатичної терапії, згідно з даними моніторингових досліджень, був більш виражений у хворих основної групи, яким проводили ХПТ на фоні фторпіримідинів, з них у 32 хворих (76,19±6,57%) відзначали часткову та повну регресію
пухлини грудної залози.
У пацієнток контрольної групи часткову та повну регресію зареєстровано у 18 (45,00±7,87%) осіб (р<0,05). При вивченні лікувального патоморфозу встановлено, що в основній групі залишкова частка життєздатної пухлинної тканини становила 13,02±2,3%, у контрольній — 31,44±2,9%. При вивченні показників 2-річної безрецидивної виживаності виявлено тенденцію до її підвищення у хворих основної групи (75,9±6,1%) порівняно з контрольною (60,7±7,6%).
Застосування ХПТ у поєднанні з фторпіримідинами сприяє посиленню циторедуктивного ефекту протипухлинної терапії та подоланню резистентності пухлин і є доцільним при лікуванні хворих на первинно неоперабельний РГЗ.
Leave a comment