Застосування електрозварювального та термоструменевого методів при операціях на нирках
Головко С.В., Гутверт Р.В., Гончарук В.С.
Виконання основних хірургічних операцій на нирках нерідко супроводжується такими ускладненнями, як кровотеча з ушкоджених та неміцно лігованих судин, порушення уродинаміки в зоні накладання швів, інкрустація солей та каменеутворення на шовних матеріалах тощо. Існуюча недосконалість традиційних методів спонукає шукати нові прогресивні способи роз’єднання та з’єднання тканин. Надійними, простими у виконанні та безпечними для хворого є електрозварювальний та термоструменевий методи, розроблені співробітниками Інституту електрозварювання ім. Є.О.
Патона НАН України спільно з хірургами ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова АМН України».
У період з 2006 по 2012 р. нами виконано 64 резекції нирки з використанням електрозварювального та термоструменевого методів у хворих, в яких до операції було діагностовано новоутворення нирки І стадії T1аN0M0 за міжнародною класифікацією. У дослідну групу увійшли 55 чоловіків та 9 жінок у віці від 35 до 76 років. Середній вік становив 52,7±3,2 року. Оперативні втручання проводили за допомогою спеціального гібридного комплексу ЕК-300М1В, розробленого фахівцями Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Як керуючий пристрій використовували комп’ютер із програмою режимів процесу. При роз’єднанні м’яких тканин застосовували біполярні ножиці, а для зупинки дрібних кровотеч, що виникали у ході виконання доступу, — біполярні пінцети та затискачі.
Резекцію нирки з пухлиною проводили шляхом захоплення її паренхіми спеціальним затискачем, через бранші якого пропускали високочастотний струм із заданими параметрами. У міру проходження струму бранші затискача повільно стискали у режимі наростаючої компресії до повного зімкнення, що забезпечувало відсічення частини ниркової паренхіми крізь зону зварювання. Зона коагуляції являла собою смугу щільної коагульованої тканини нирки. Шляхом візуального контролю оцінювали якість коагуляції (відсутність підтікання крові та сечі). За необхідності ділянки цяткового підтікання додатково обробляли термоструменевим методом. Залежно від локалізації пухлини, виконували резекцію верхнього чи нижнього полюса нирки, клиноподібну та атипову резекцію нирки в межах здорових тканин. Завершували оперативне втручання класичним способом.
При виконанні оперативних втручань за допомогою вищезазначених методів нами відмічено зменшення руйнівного впливу на оточуючі тканини, зниження ступеня крововтрати, скорочення часу ішемії нирки, що забезпечувало зменшення тривалості етапів операції. У 48 клінічних спостереженнях якість проведеного гемостазу була задовільною, післяопераційних кровотеч та ознак підтікання сечі не відмічено. У 16 випадках у зв’язку із сумнівами щодо якості гемостазу, зумовленими виконанням атипової резекції більшої ділянки нирки, довелося додатково накладати гемостатичні шви на паренхіму нирки, а в 5 випадках — ушивати чашково-мискову систему. Перебіг післяопераційного періоду в усіх прооперованих хворих був гладким. За гістологічним висновком, в 61 випадку діагностовано світлоклітинний рак, у 3 — хромофільний рак.
Таким чином, застосування електрозварювального та термоструменевого методів при виконанні резекції нирки дозволяє швидко та безкровно розділити м’які тканини під час виконання доступу до нирки та забезпечити надійний гемостаз при на основному етапі оперативного втручання.
Leave a comment