Ракові стовбурові клітини недрібноклітинного раку легені
У всьому світі рак легені займає перше місце за розповсюдженістю та смертністю серед інших онкологічних патологій.
Недрібноклітинний рак легені (НДКРЛ) становить близько 85% раку легені. Основний метод лікування пацієнтів із НДКРЛ — хірургічне втручання. З урахуванням того, що у 40% випадків цей вид раку є неоперабельним, як додаткові методи лікування застосовують променеву терапію та хіміотерапію. Проте вказані методи не відзначаються високою ефективністю, що пояснюється стійкістю пухлини до опромінення та цитостатиків, причину якої обґрунтовують в концепції про ракові стовбурові клітини (РСК), що набуває все більшого визнання по всьому світу.
Згідно з концепцією існує гіпотеза, що частина злоякісних клітин пухлини має потенціал до самооновлення та формування метастазів, у той час як більша частина клітин пухлини не відзначається такими особливостями. Модель РСК пояснює стійкість пухлини до препаратів та опромінення тим, що РСК володіють низькою проліферативною активністю та високою експресією білків-транспортерів, які захищають клітини від впливу цитостатиків.
Саме тому стратегія боротьби з НДКРЛ має включати більш глибоку гістологічну діагностику для виявлення РСК та пошуку нових методів лікування, до яких вони не будуть стійкими.
Існує низка імунногістохімічних маркерів, які здатні ідентифікувати РСК легень. Проте немає жодного дослідження, спрямованого на пошук морфологічних ознак та імунногістохімічних маркерів, які б чітко вказували на стійкість певного типу РСК до відповідного
методу лікування.
Leave a comment