Вміст нуклеїнових кислот у ядрах клітин нейроендокринних пухлин
Серед багатьох пухлинних уражень людини, крім первинних пухлин ендокринних органів, є група новоутворень різної локалізації, які походять із клітин, котрим притаманна здатність поглинати та декарбоксилювати попередники біогенних амінів, а також продукувати біогенні аміни та/або поліпептидні гормони. Пептидні гормони, які продукуються цими клітинами, виявляють у низці нейронів. Вони виступають медіаторами та/або комедіаторами. Біогенні аміни, які є медіаторами нервової системи, продукуються багатьма клітинами дифузної ендокринної системи поряд із пептидами. У зв’язку з тим що новоутворення з цих клітин більшою чи меншою мірою зберігають властивості вихідних, нині їх найчастіше визначають як нейроендокринні пухлини (НЕП).
Результати проведених досліджень показали, що в клітинах НЕП наявний низький рівень поліплоїдії, що може свідчити про те, що хромосомна нестабільність не є розповсюдженим механізмом патогенезу цього типу новоутворень. Кількість ядерної РНК збільшується непропорційно зростанню кількості ДНК у ядрах пухлинних клітин. Це дає привід вважати, що у поліплоїдних клітинах не вся ДНК є функціонально активною. У цитоплазмі поліплоїдних клітин НЕП рівень РНК знижується, що безперечно свідчить про зниження метаболічної активності клітин. Це, у свою чергу, може бути свідченням зменшення клітинної життєдіяльності. Отже, вміст нуклеїнових кислот в ядрі та цитоплазмі може бути розглянутий як додатковий критерій в оцінці розвитку пухлини.
Leave a comment