Рідинна цитологія — міф чи реальність
Рідинна цитологія у сучасній медицині — це досить поширена у розвинутих країнах діагностична методика, що дає додаткові можливості лікарю встановити діагноз. Якщо звернутися до витоків рідинної цитології, то передумови для її виникнення ще у першій половині XX ст. описав відомий лікар Г. Папаніколау. Саме він запропонував методику гінекологічного скринінгу, яку дуже швидко визнали у більшості прогресивних країн світу як золотий стандарт профілактики раку шийки матки. Ця методика настільки популярна у США, що кількість РАР-тестів у цій країні щороку сягає 50 млн. Зрозуміло, що перегляд та оцінка такої кількості зразків потребує наявності величезної кількості лікарів-цитологів. Цитологічний скринінг має бути не тільки ефективним щодо раннього виявлення передракових станів, будучи соціальним явищем, а також і економічно вигідним. Тому виникла ідея на певному етапі довірити частину завдань зі скринінгу цитологічних препаратів машині. Наприкінці минулого століття відразу кілька біотехнологічних компаній США взялися за створення «автоматичного скринера» — машини, яка хоча б частково могла перебрати на себе роботу лікаря-цитолога. Результатом цих розробок стали три технічні рішення, майже одне за одним запропоновані трьома американськими компаніями:
- 1993 р. — компанія TriPath запропонувала систему SurePath.
- 1996 р. — компанія Hologic — систему ThinPrep.
- 2006 р. — компанія MonoGen — систему Monoprep.
Отже, що таке рідинна цитологія? Рідинна цитологія — це спосіб приготування цитологічних препаратів для їх подальшого перегляду в лабораторії. Виходячи з цього, система рідинної цитології має складатися з 3 модулів: 1 — процесор для виготовлення препаратів рідинної цитології на склі; 2 — процесор для фарбування цих препаратів за методом Папаніколау і 3 — автоматичний сканер, який перевіряє весь препарат, клітину за клітиною, і виявляє клітини з ознаками, відмінними від «нормальних» значень, запрограмованих у приладі. Зрозуміло, що для ефективної роботи такого сканера клітини в препараті мають розташовуватися у вигляді моношару, окремо одна від одної, без накладання поверхні однієї клітини на іншу. У препараті також мають бути відсутні «незрозумілі» клітини, такі як еритроцити, лейкоцити, фрагменти клітин слизу, флора тощо. Сканер,
з одного боку, пропонує попередній автоматичний перегляд цитологічних препаратів, а з іншого — вимагає виключної стандартизації мазків стосовно наявності в них лише добре збережених клітин плоского та циліндричного епітелію шийки матки. Таким чином, маємо полегшення та пришвидшення роботи цитолога і водночас — втрату значної кількості інформації, яку кваліфікований цитолог зазвичай отримує від додаткових елементів, наявних у зразку, але небажаних для автоматичного сканування. Крім того, автоматичні сканери налаштовані на певний кольоровий спектр, зазвичай монохромний, що є відмінним від кольорової гами класичного РАР-тесту. Це викликає певні незручності при подальшому перегляді препаратів скринерами та цитологами. Тож чи може існуюча автоматична система замінити лікаря-цитолога? Так, може! Але лише в 16% випадків, які в середньому класифікуються системою як «норма» та підлягають лише перегляду скринером. Цікаво також, наскільки можна довіряти результатам автоматичного перегляду препаратів, чи може автоматичний сканер помилятися? Результати тривалих спостережень демонструють, що в середньому автоматичні скануючі системи припускаються помилок у 3% випадків!
Які ж основні вимоги до процесорів рідинної цитології? Прилад має бути швидким, не спотворювати вмісту первинного матеріалу, не руйнувати пухлинні комплекси, якщо такі є, під час центрифугування, мати досить велике поле, яке б забезпечувало наявність вільно розташованих клітин у кількості, що відповідає вимогам системи Bethesda. У таблиці наведено основні характеристики процесорів рідинної цитології. Дані таблиці свідчать, що розмір поля є однією з основних характеристик, які визначають ефективність рідинної цитології. У зв’язку з цим слід зазначити неприпустимість використання цитологічних центрифуг для гінекологічного скринінгу. Їх поля діаметром 6 мм категорично недостатньо для вільного розташування клітин епітелію шийки матки у кількості, що відповідає вимогам системи цервікального скринінгу. Для досягнення необхідної кількості клітин потрібно виготовити 17(!) полів діаметром 6 мм. Тож коли і де рідинна цитологія може бути ефективною? Рідинна цитологія для гінекологічного скринінгу може бути корисною для:
а) великих лабораторій, що можуть довірити перегляд препаратів автоматичному сканеру;
б) лабораторій, в яких використовують, крім класичного PAP-тесту, інші цитологічні методики: цитохімію, імуноцитохімію, гібридизацію in situ, інші молекулярні методики;
в) комерційних лабораторій.
| Показник | ThinPrep 2000 | SurePath | Monoprep | CellPrep |
|---|---|---|---|---|
| Принцип дії | Мембранні фільтри | Центрифугування + седиментація | Мембранні фільтри | Мембранні фільтри |
| Час виготовлення 1 скла, с | 70 | – | 90 | 26 |
| Розмір поля препарату, мм | 20 | 13 | 20 | 20 |
| Кількість полів зору в 1 препараті | 100 | 42,3 | 100 | 100 |
| Кількість клітин в 1 полі | 50 | 118,3 | 50 | 50 |
| Ефективність порівняно із мазком, % | +18 | +7,2 | +26 | +26 |
Рідинна негінекологічна цитологія дозволяє приготувати інформативні цитологічні препарати із будь-яких «незручних» клітинних суспензій: геморагічних, гнійних, із вмістом слизу, наприклад харкотиння, з ознаками клітинного розпаду, субклітинних тощо. Дає можливість послідовно приготувати цитологічні препарати для спеціальних методик — імуноцитохімії, молекулярного аналізу тощо. Спрощує приготування цитологічних препаратів та дозволяє обмежити їх кількість, достатню для інформативного об’єму, до 1–2 скелець. Якість таких препаратів повністю контролюється лабораторією. Дає можливість організувати доставку матеріалу з віддалених клінік, забезпечуючи прекрасне збереження морфології клітин і консервацію матеріалу.
Leave a comment